Mobile menu

Pages in topic:   [1 2 3] >
Зладування
Thread poster: jrs_kiev
jrs_kiev
Local time: 10:22
English to Russian
+ ...
Apr 6, 2005

Шановні колеги! Чи не підкажете, хто перший винайшов цей чудовий термін? (download)

Direct link Reply with quote
 

Joseph Kovalov  Identity Verified
Israel
Local time: 11:22
Member (2005)
English to Russian
+ ...
"...а що, так тепер носять?" Apr 7, 2005

перший раз бачу цей термін (втім я не є мірилом динаміки української мови)

Ось знайшов посилання http://words.russia.webmatrixhosting.net/wordtrans.aspx?wid=25

Буду вдячним, якщо шановне панство підкаже етимологію цього терміну.


Direct link Reply with quote
 
jrs_kiev
Local time: 10:22
English to Russian
+ ...
TOPIC STARTER
зладування Apr 7, 2005

Dmitriy Kovalev wrote:

перший раз бачу цей термін (втім я не є мірилом динаміки української мови)

Ось знайшов посилання http://words.russia.webmatrixhosting.net/wordtrans.aspx?wid=25

Буду вдячним, якщо шановне панство підкаже етимологію цього терміну.


мабудь, це від слова load. злоадування, зладування... яка гидота.


Direct link Reply with quote
 

Oleg Prots  Identity Verified
Ukraine
Local time: 10:22
Member (2003)
English to Ukrainian
+ ...
Я, звісно, теж не є мірилом... Apr 7, 2005

...але думаю, що слово все-таки пішло не від англійського "load", а від діалектного "ладувати" (себто "навантажувати", часом "напихати"). Корінь подібний, але діалектизм цей все-таки ближчий до польського "ladowac", ніж до англійського "load".

Хоча от подальші перипетії словотворення - "зладувати" як "завантажити [з мережі]" мені також не надто до вподоби.


Direct link Reply with quote
 
_Alena
Ukraine
Local time: 10:22
Spanish to Ukrainian
+ ...
Термінологія повинна бути зрозумілою для мешканця будь-якої частини України Apr 7, 2005

У мене це слово асоціюється з "налагодити", "наладнати". Тобто нічого спільного з завантаженням або скачуванням.

Direct link Reply with quote
 
jrs_kiev
Local time: 10:22
English to Russian
+ ...
TOPIC STARTER
Зладування Apr 7, 2005

Elena Malchik wrote:

У мене це слово асоціюється з "налагодити", "наладнати". Тобто нічого спільного з завантаженням або скачуванням.


На жаль, подібні "терміни" зустрічаються усе частіше. Я як глянув на переклад меню свого сіменса, так подумав, що не ту українську вивчав. "Увід", "Зладування", "Пам'ятки" (memo), "Бравзер", "Компутор" та ін.


Direct link Reply with quote
 
Vassyl Trylis  Identity Verified
Local time: 10:22
English to Russian
+ ...
Севертеко, Севертеко, чуєш, яке кумедне ім'я - Гриць! Apr 8, 2005

Хоч би як ми дивувалися (або плювалися) з приводу зладування, а воно має всі підстави претендувати на почесне місце в бурхливому сьогоденні.
"Етимологічний словник Укр. мови" (К., Наукова думка, 1989) дає: ладувати - вантажити; заряджати. Те саме дає Грінченко та ще додає "лагодити" (давати лад, порядок): 11-томний СУМ фактично повторює Грінченка, тільки що переміщує "лагодити" на перше місце.
Етимологія слова складна й заплутана (охочі можуть покопатися в етимологічних словниках), але корені безперечно слов'янські, нічого спільного з load не проглядається.
Є такі похідні терміни, як "ладунка" (сумка; патронташ), "ладун" (вантажник, складівник) тощо.
Пропозиція використати "зладувати" як "звантажити (звідкись)", а також "заладувати" як "завантажити (кудись)" мені видається дуже вдалою: абсолютно відповідає законам українського словотворення, звучить коротко й гарно, доречно відмежовується від громіздкого механічного "завантаження".
Та й той "лад", до якого ми звикли як до "порядку, впорядкування, укладання (наприклад, збірника казок)", зовсім не суперечить "заладуванню" як ПРОЦЕСУ наведення ладу: тут є відтінок розумного, впорядкованого завантаження, на відміну від звичного накидання в кузов як попало (в часи запеклих соцзмагань).

До цього хочу додати особисту думку: будь-який запропонований термін не слід ні забороняти, ні нав'язувати: життя, мовна стихія зробить свою справу. Так ми повернемо (самі собі) ПРИРОДНИЙ спосіб розвитку й формування мови.


Direct link Reply with quote
 

Valentinas & Halina Kulinic  Identity Verified
Local time: 10:22
English to Ukrainian
+ ...
Зізнаюсь Apr 18, 2005

Цей термін використовую я. Слово спало мені на думку підсвідомо. Ніколи не жив ні в Західній Україні, ні в західній діаспорі, тож не вважаю, що моя мова попсована антицентральносхідноукраїнськими впливами.

Перед тим, як використати цей термін, звірявся зі словниками: Грінченка, В. Яременка й О. Сліпушко.

Щодо альтернативних термінів: «грузити» - це місити ногами багно, а «вантажити» - як і зазначив пан Василь - накидати картоплю в кузов.

Наша мова така багата, що неважко знайти ще з десяток відповідників. Тож не варто обмежуватися до калькування. Проте, шаную зауваження колег і дякую за критику.


Direct link Reply with quote
 

Mariana Prokopovych  Identity Verified
Ukraine
Local time: 10:22
Italian to Ukrainian
+ ...
Ладувати - вантажити Apr 18, 2005

Vassyl Trylis wrote:

Хоч би як ми дивувалися (або плювалися) з приводу зладування, а воно має всі підстави претендувати на почесне місце в бурхливому сьогоденні.
"Етимологічний словник Укр. мови" (К., Наукова думка, 1989) дає: ладувати - вантажити; заряджати. Те саме дає Грінченко та ще додає "лагодити" (давати лад, порядок): 11-томний СУМ фактично повторює Грінченка, тільки що переміщує "лагодити" на перше місце.
Етимологія слова складна й заплутана (охочі можуть покопатися в етимологічних словниках), але корені безперечно слов'янські, нічого спільного з load не проглядається.

Гм, той самий Етимологічний словник говорить, що це слово "запозичене з середньоверхньонімецької мови (laden), можливо через посередництво польської". Так що заплутаними шляхами воно таки, очевидно, споріднене з англійським load. А ще давнішими коренями воно споріднене зі словом "класти", а не зі словом "лад". А "ладувати" в значенні "лагодити", найімовірніше просто омонім, який дещо зблизився значенням із запозиченим словом. Але насправді це не так важливо, це слово - давнє запозичення, яке давно знайшло своє місце в мові і має право на існування.
Пропозиція використати "зладувати" як "звантажити (звідкись)", а також "заладувати" як "завантажити (кудись)" мені видається дуже вдалою: абсолютно відповідає законам українського словотворення, звучить коротко й гарно, доречно відмежовується від громіздкого механічного "завантаження".

Для мене слово "ладувати" є досить звичним, але я, щиро кажучи, не бачу ніяких його переваг порівняно з "вантажити" (а от етимологія цього слова невідома, і воно існує тільки в українській мові), хіба що дійсно звукові асоціації з load.
До цього хочу додати особисту думку: будь-який запропонований термін не слід ні забороняти, ні нав'язувати: життя, мовна стихія зробить свою справу. Так ми повернемо (самі собі) ПРИРОДНИЙ спосіб розвитку й формування мови.

А от під цим підписуюсь обома руками Чомусь люди часто обурюються, почувши незвичне слово, а насправді часто достатньо просто подивитися в словник.


Direct link Reply with quote
 

Valentinas & Halina Kulinic  Identity Verified
Local time: 10:22
English to Ukrainian
+ ...
Щодо решти «гидотних» термінів Apr 20, 2005

jrs_kiev wrote:

На жаль, подібні "терміни" зустрічаються усе частіше. Я як глянув на переклад меню свого сіменса, так подумав, що не ту українську вивчав. "Увід", "Зладування", "Пам'ятки" (memo), "Бравзер", "Компутор" та ін.


увід - Новий тлумачний словник української мови; Орфографічний словник наукових і технічних термінів; Російсько-український науково-технічний словник; Новий російсько-український словник-довідник; Російсько-український словник наукової і технічної мови... Перекладаючи, мені не треба було й дивитися в ці словники. Навіть не уявляю, як можна було б інакше, «ввод» чи «інпут»?

пам'ятка - невелика книжка або аркуш з короткими настановами, правилами на якийсь певний випадок, з короткими відомостями про кого-, що-небудь; інструкція (Новий тлумачний словник української мови)
memo - a written proposal or reminder (WordNet by Princeton University)

бравзер - а як? «браузер»? Чому? Бо так по-російськи? Це не аргумент. Українці й росіяне по різному вимовляють «-ав-»...

компутор - Орфографічний словник наукових і технічних термінів

Ні в якому разі не хочу сказати, що я найрозумніший, і найкраще знаюсь у термінології. Буду вдячний за будь-які, хоч і найкритичніші, зауваження.


Direct link Reply with quote
 
jrs_kiev
Local time: 10:22
English to Russian
+ ...
TOPIC STARTER
терміни Apr 21, 2005

Valentinas Kulinic wrote:

jrs_kiev wrote:

На жаль, подібні "терміни" зустрічаються усе частіше. Я як глянув на переклад меню свого сіменса, так подумав, що не ту українську вивчав. "Увід", "Зладування", "Пам'ятки" (memo), "Бравзер", "Компутор" та ін.


увід - Новий тлумачний словник української мови; Орфографічний словник наукових і технічних термінів; Російсько-український науково-технічний словник; Новий російсько-український словник-довідник; Російсько-український словник наукової і технічної мови... Перекладаючи, мені не треба було й дивитися в ці словники. Навіть не уявляю, як можна було б інакше, «ввод» чи «інпут»?

пам'ятка - невелика книжка або аркуш з короткими настановами, правилами на якийсь певний випадок, з короткими відомостями про кого-, що-небудь; інструкція (Новий тлумачний словник української мови)
memo - a written proposal or reminder (WordNet by Princeton University)

бравзер - а як? «браузер»? Чому? Бо так по-російськи? Це не аргумент. Українці й росіяне по різному вимовляють «-ав-»...

компутор - Орфографічний словник наукових і технічних термінів

Ні в якому разі не хочу сказати, що я найрозумніший, і найкраще знаюсь у термінології. Буду вдячний за будь-які, хоч і найкритичніші, зауваження.


Щодо "увід" - а чим Вас не влаштовує, наприклад, "введення"?
Щодо мемо питання досить складне. Я, звичайно, також не є мірилом сучасної української мови, вважаю, що його невірно перекладати як "пам'ятка". Скоріше як "примітка".

Щодо "бравзер" я ладен з Вами погодитись, але в тій українській мові, якою пишуться статті в журналах та книгах, якою викладають у Києві, такого слова немає. Зате є "браузер".

Щодо "компутор" - чесно кажучи, не знаю, хто складав цей словник, але це слово звучить для мене дико. І воно також взагалі не вживається в ІТ-сфері в Україні.

До речі:

------
8 04 2005 Вийшов англо-український тлумачний ІТ-словник
Сьогодні в рамках виставки EnterEX видавничий дім "СофтПрес" презентував англо-український тлумачний словник з інформаційних технологій. Книгу під назвою "Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування" було представлено видавництвом "СофтПрес" за підтримки компанії "Майкрософт Україна". Від інших видань цей словник відрізняється повнотою та безпрецедентною кількістю розглянутих тем – її автори переклали та дали визначення більш ніж 11 700 термінам комп'ютерної та телекомунікаційної тематики. Словник також містить велику кількість абревіатур, що широко використовують в сучасному ІТ-світі. Хоча книга, в першу чергу, розрахована на фахівців у сфері інформаційних технологій, вона може стати в нагоді кожному, хто цікавиться комп'ютерною технікою. Крім того, на думку авторів, її можна ефективно використовувати як посібник у навчальних закладах.
-----

Треба собі придбати, думаю, буде корисним.


Direct link Reply with quote
 

Panchenko
New Zealand
Local time: 21:22
English to Russian
+ ...
Вживається, ... Apr 21, 2005

jrs_kiev wrote:
Щодо "компутор" - чесно кажучи, не знаю, хто складав цей словник, але це слово звучить для мене дико. І воно також взагалі не вживається в ІТ-сфері в Україні.


...принаймні мені доводилося чути, поряд з російским "компутер". Але частіше жартівливо. Але так за жартами можна звикнути і забути, наскіли дико звучало це слово спочатку

Особисто я в розмовній мові запросто можу сказати компутор, і, здається, таки кажу, але знаю, що в друкованій мові скоріше таки буду схилятися до звичного варіанту.


Direct link Reply with quote
 

Joseph Kovalov  Identity Verified
Israel
Local time: 11:22
Member (2005)
English to Russian
+ ...
Уніфіуація, логіка, сенс Apr 22, 2005

Дякувати Богові розібрались з походженням того „зладування”.

Тепер воно мені здається досить логічним та обґрунтованим.

Чи будемо ми його використовувати? Чи він дійсно настільки вдалий, щоб розпочинати кампанію з його просування. Бо „завантаження” є дуже поширеним і слід триматись усім разом для того, щоб його замінити. Є над чім поміркувати...
Якщо всі згодні, будемо уживати та підтримувати один іншого у разі виникнення суперечок. Будемо посилатись на той самий словник та спробуємо зробити так, щоб це слово потрапило до найбільш вдалих словників. Інакше ми ніколи не вийдемо на рівень уніфікованої „панукраїнської” термінології.

Тепер про „бравзер”
Цитую Б. Шуневича (Київський національний університет імені Тараса Шевченка)
„...Аглійський термін browser зустрічається в українських транслітераціях у двох варіантах: браузер і броузер. На нашу думку, правильною транслітерацією цього терміна є браузер, тому що за транскрипцією перший склад англійського терміна вимовляється як [brau], а не [brou], а ще правильніше писати бравзер, бо в українській мові нескладовий -у– на письмі позначається як –в-, наприклад, автор, а не аутор, мавр, а не маур, травма, а не траума. Перекладом цього терміна може бути вікно перегляду [4, с.37] або переглядач, гортач, засіб перегляду...”

Розглянемо лише „бравзер” бо терміни з двох слів (як-то вікно перегляду) тут звісно ні до чого.

Ось ще одна цитата „...послідовно передавати іншомовний дифтонг au через ав: лавреат, фавна, автотренінг...”

У випадку зі словом “author” їдеться скоріше про транслітерацію (бо транскрипцією маємо [o:Өә]), а зі словом „browser” – про транскрипцію ([brausə(r)]).
Допоможіть мені розібратись, чи є вищезгадане правило дійсним для обох випадків, чи тільки для одного з них?
Якщо тільки для дифтонгів іншомовного походження, які на письмі в оригіналі позначаються як „au”, то будемо писати „Браузер”.
Якщо правило дійсне як для графічних так і для фонетичних „au” іншомовного походження, то писатимемо "Бравзер" (також у випадку зі всіма словами іншомовними та рідними). Я за логіку.

Щодо „Компутора”.
Знову ставлю питання. Мі транслітеруємо чи транскрибуємо?
Я не бачу ніяких поважних аргументів для такого написання. Принаймні всі аргументи, які я намагався знайти було відкинуто лише одним: „Комп’ютер” – надто вживаний, а „Компутор”, згоден зі Світланою, – надто нагадує жартівний вимов.

Здається ще багато часу пройде доки ми розберемося з усім цим. А поки, наберемося терпіння та допомагатимемо друг другові.

Шануймося

P.S.
Не відображаються символи транскрипції

[Edited at 2005-04-22 11:04]


Direct link Reply with quote
 

Oleg Prots  Identity Verified
Ukraine
Local time: 10:22
Member (2003)
English to Ukrainian
+ ...
"браузер" чи "бравзер" Apr 22, 2005

А я взагалі за "переглядач". І часом навіть вдається його використовувати в перекладах (коли клієнт не приходить з купкою "глосаріїв" і не каже, що "оце має бути отак"...)

А щодо "зладування" - ну чомусь не звучить воно мені, хоч і обгрунтоване, і все таке. Мабуть, має рацію пан Василь: мова сама відсіє те, що їй не потрібно, якщо в цей процес не втручатися "височайшими повєлєніями".


Direct link Reply with quote
 

Valentinas & Halina Kulinic  Identity Verified
Local time: 10:22
English to Ukrainian
+ ...
уводіння - уведення - увід Apr 24, 2005

jrs_kiev wrote:

Щодо "увід" - а чим Вас не влаштовує, наприклад, "введення"?



«Введення» теж влаштовує. Тут ми торкнулися ще одної дуже актуальної для української мови теми: дія - подія - наслідок. У досконалому перекладі меню залежно від контексту має бути використана відповідна форма, але занадто часто той контекст треба відгадувати.


Direct link Reply with quote
 
Pages in topic:   [1 2 3] >


To report site rules violations or get help, contact a site moderator:


You can also contact site staff by submitting a support request »

Зладування

Advanced search


Translation news in Ukraine





TM-Town
Manage your TMs and Terms ... and boost your translation business

Are you ready for something fresh in the industry? TM-Town is a unique new site for you -- the freelance translator -- to store, manage and share translation memories (TMs) and glossaries...and potentially meet new clients on the basis of your prior work.

More info »
memoQ translator pro
Kilgray's memoQ is the world's fastest developing integrated localization & translation environment rendering you more productive and efficient.

With our advanced file filters, unlimited language and advanced file support, memoQ translator pro has been designed for translators and reviewers who work on their own, with other translators or in team-based translation projects.

More info »



All of ProZ.com
  • All of ProZ.com
  • Term search
  • Jobs