Roman Bulkiewicz wrote:
Але якийсь елемент насильства над мовним апаратом, може, і є у м'якому р. Моя старша донька, коли вперше побачила живу курку, у віці 2 з чимось роки, то кричала на всю вулицю: "Курка Раба!" Хоч її ніхто так не вчив.
Насильство стосовно м'якого "р" започатковано, мабуть, ще з часів Рюриковичів.
А діти зазвичай починають говорити за своїми правилами. Кожен з батьків міг би написати свою книгу "Від двох до п'яти". Мій молодший син, наприклад, ще й досі на матір каже "мума", а йому вже майже п'ятдесят. Та, слава Україні, що не "мама", як то було "за совітськими правилами".
Subject:
Comment:
The contents of this post will automatically be included in the ticket generated. Please add any additional comments or explanation (optional)
Oleg Delendyk Ukraine Local time: 09:56 Member (2007) English to Russian + ...
Виходить, чула від когось
Mar 9, 2010
Roman Bulkiewicz wrote:
Моя старша донька, коли вперше побачила живу курку, у віці 2 з чимось роки, то кричала на всю вулицю: "Курка Раба!"
Хоч її ніхто так не вчив.
Сподіваюсь, Ви не думаєте, що вона самостійно винайшла це слово. Звичайно, вимова могла бути спотворена дитиною. Інакше це б нагадувало байку Геродота про фараона Псамметиха, який, щоб дізнатися яка мова древніше, звелів віддати двох немовлят на виховання вівчару у відлюдне місце і наказав доповісти, якою мовою вони почнуть говорити.
Subject:
Comment:
The contents of this post will automatically be included in the ticket generated. Please add any additional comments or explanation (optional)
Roman Bulkiewicz Ukraine Local time: 09:56 Member English to Ukrainian + ...
:)
Mar 9, 2010
Oleg Delendyk wrote:
Сподіваюсь, Ви не думаєте, що вона самостійно винайшла це слово.
Вона чула від тата з мамою казку про курочку Рябу. Але чомусь їй було зручніше вимовляти твердо: "Раба". Не знаю, чому.
А чим закінчився експеримент Псамметиха?
Subject:
Comment:
The contents of this post will automatically be included in the ticket generated. Please add any additional comments or explanation (optional)
Oleg Delendyk Ukraine Local time: 09:56 Member (2007) English to Russian + ...
Всі діти спотворюють ті чи інші слова
Mar 9, 2010
Roman Bulkiewicz wrote:
Вона чула від тата з мамою казку про курочку Рябу. Але чомусь їй було зручніше вимовляти твердо: "Раба". Не знаю, чому.
А чим закінчився експеримент Псамметиха?
Це не дає підстав робити якись висновки.
Нібито перше слово, яке промовили малюки, було "бекос" (фрігійською "хліб").
Л. Успеньський у книзі "Слово о словах" пише, що це була цілковита вигадка. Людина може навчитися мові лише у інших людей.
Subject:
Comment:
The contents of this post will automatically be included in the ticket generated. Please add any additional comments or explanation (optional)
Але то все (як і Антонич) не канонічно.
Цікаво, як там все-таки у Шевченка? В Котляревського?
Прямий тиск азійського "рь", гадаю, почався ще до Рюрика, але до "воз"єднання" не мав канонізованих успіхів. А от в часи Котляревського та Шевченка (переді мною ось його рукописна "Більша книжка") саме й канонізувався: їхня ярижка вже однозначно фіксує пом'якшення "р". Але ж Шевченко вчився грамоти в Росії. Або в дячка Московського патріархату. З іншого боку, Шевченко не дуже дотримувався грамоти - отже його незмінне "ря", здавалось би, свідчить, що це була норма усного мовлення.
З третього боку, саме на Звенигородщині ще й сьогодні домінує "бурак" і "раба курка".
Але найвагомішим аргументом, як на мене, є те, що в Європі "ря, рє, рьо" відсутні. (Французьке та німецьке "рю" - це скоріш інша приголосна.) Тому-то європеїзованим емігрантам так важко їх вимовляти, й вони збиваються на "апостроф" (бур'як).
Явище тим і цікаве, що не дуже зрозуміле. Але воно є, і ніким не придумане.
Subject:
Comment:
The contents of this post will automatically be included in the ticket generated. Please add any additional comments or explanation (optional)
Roman Bulkiewicz Ukraine Local time: 09:56 Member English to Ukrainian + ...
ряска
Mar 10, 2010
Vassyl Trylis wrote:
Але ж Шевченко вчився грамоти в Росії. Або в дячка Московського патріархату.
Але ж слова "ряска" він же не в них навчився? Якщо б він зроду чув "раска", то з якого дива став би писати "ряска"? Чи в оригіналі все-таки "раска"?
Щодо Європи-Азії. Ну ось я цитував же "Русалку": "журю-ся". Укладачі підкреслено дотримуються фонетичного принципу.
Subject:
Comment:
The contents of this post will automatically be included in the ticket generated. Please add any additional comments or explanation (optional)
Roman Bulkiewicz Ukraine Local time: 09:56 Member English to Ukrainian + ...
Тільку ві Львові
Mar 10, 2010
Alexander Kupriyanchuk wrote:
Де наші репресовані кляса, лямпа тощо?!
Львівське пиво -- то є кляса!
Робит з хлопа супер-аса!
Subject:
Comment:
The contents of this post will automatically be included in the ticket generated. Please add any additional comments or explanation (optional)
Vassyl Trylis wrote:
А от азійське "рє" в нашу мову так і не змогло влізти...
Кажуть, у Словаччині є таке собі місто Пряшів. Бозна, звідкіля те "ря" там узялося. Мо й справді то "азійський вплив"? А от у Болгарії "Слънчев бряг" так то точно їхнє "ря". Так само, як і "рє" в староболгарських (чи старослов'янських?) словах "река" (річка, ріка), "ремък" (ремінь), "реч" (мова), "ред" (ряд, низка) тощо. А хіба ж не болгари навчили грамоти московських дячків, Тараса Шевченка та й врешті-решт нас з вами? То може й не треба шукати корені української мови та вимови десь там у близькій до нас Азії чи в досить далекій Західній Європі? Чи ми вже й не слов'яни?
Хоча, з іншого боку, якщо взяти все ті ж цукрові буряки, то виявляється, що в них аж ні трішечки слов'янського (українського) й немає. Такий собі німецько-латинський суржик. То чого ж ми так переймаємося тим, як воно зроду-віку вимовлялося українською? Та ще й намагаємось звинуватити навіть з цього приводу "совітські правила", "воз'єднаньння" чи "російський вплив". Не лѣпо, братіе...
[Редактировалось 2010-03-12 04:20 GMT]
Subject:
Comment:
The contents of this post will automatically be included in the ticket generated. Please add any additional comments or explanation (optional)
Мабуть, великого фараона, -- який так спочатку хотів був переконатися, що саме єгиптяни є народ найдревніший, первинний і божественний, -- дотепні та хитрі фригійці дійсно добряче надурили заради безмитної торгівлі у Єгипті та ін. "божественних" преференцій! А потім, можливо, ще й приплатили Геродоту та ін. грекам гарненький гонорарчик за переповідання їхнього ж креативу про "бекос" (хліб) і, отже, фригійську мову як первинну і божественну.
Отож і не дивно, що саме Фригія деякий час була найбагатшою торговельною державою -- саме ж про фригійського царя Мідаса (Міту) складено легенду про те, що все, чого він торкався, оберталося на щире золото! Мабуть, це вони ж про себе і вигадали, а кінцівку про те, що цар-крез через це не міг їсти-пити, додумали вже греки, які тоді страшенно заздрили багатим сусідам-фригійцям (як раніше заздрили троянцям).
От вам і золотий "бекос"! А про саму фригійську мову відомо мало. Кажуть, що індоєвропейська, родичка фракійської з ілірійською і далека родичка давньогрецької. Зате достеменно відомо, до у Фракії жили і мушки (мосхи) — народ, що говорив, як гадають, кавказькою мовою картвельскої групи. Причому їх було настільки багато, що в Ассірії й Урарту їхнім іменем називали всю Фригію.
Так от, слово "бекос" я чував із розповідей однієї блакинтоокої бабусеньки із Закавказзя, яка казала, що саме так у їхньому високогірному селищі називають традиційний сорт хліба! Ну не пройшло і якихось там 2,5 тисяч років... От і не вірте після цього у переселення душ...
Це ж слово, трішки видозмінене, є також в одному з основних діалектів мови басків (і чи не той самий корінь також в назви цього народу, га?). Є й інші "випадкові збіги"...
На власні очі бачив, як один баск своєю мовою якимось дивом цілком органічно порозумівся у розмові зі старим грузином, який ніяких мов, крім грузинської, до ладу не знав (навіть без вина і баранця швидко виявилось, що у них мови чимось надивовижу схожі). Це вже потім я читав деякі праці Зицаря та ін. баскологів, які доводили кавказько-баскську мовну спорідненість (часом переконливо, а часом натягнуто, як на замовлення). І "бекос", серед іншого, там таки фігурує... До речі, гасконець (басконець!) д'Артаньян - теж чистокровний баск. А поведінкою і темпераментом аж дуже на грузина схожий... Як, подейкують, були/є схожі знамениті баски: від королів Наварри, Ігнатія Лойоли, Хуана Себастьяна Делькано, Васко да Гами, деяких конкістадорів і, навпаки, великого визволителя Латинської Америки Симона Болівара до Еви Перон, Пласідо Домінго і Валерія Харламова (обидва баски по матері), Пако Рабана, Мішеля Камдессю та Долорес Ібаррурі (Пассіонарії), а також плеяди яскравих футболістів.
Коротше, Псамметих через ті слова й зараз, через 2,5 тисячі років, довго би дивувався... Мабуть, через триваючий єгипетский Майдан великий повелитель таки став би лінгвістом і перекладачем
[Edited at 2011-02-13 12:58 GMT]
Subject:
Comment:
The contents of this post will automatically be included in the ticket generated. Please add any additional comments or explanation (optional)
Це справжні слова дитини, що хоче "додомку", "їстоньки", "спатоньки"...
Отже, зменшувальні суфікси як засоби створення пестливого і/або "дитячого" тону навіть У... ДІЄСЛОВАХ (геніально багатий словотвір!):
їстоньки, питоньки, спатоньки (і навіть спатоні а-ля колисанка), ... ;
їстки, питки, спатки, ... .
Навряд чи щось подібне є в інших мовах!
У російській, втім, є щось на зразок цього -- "кушать", але поширилося це дієслово замість "есть" завдяки хрестоматійному "Не изволите откушать-с, ...?" -- як вчили доповідати слуг у панських будинках.
Ну, хіба що у японській можна віднайти щось подібне до нашого "спатки" або "їстки". Там існують спеціальні "ввічливі" закінчення для "пом'якшення" значення дієслів... І є чимало людей, які завжди тільки з цими закінченнями в дієсловах і говорять, і ніяк не інакше. А їхні щоякнайгіпервишуканіші вислови ввічливості і мова дитячої літератури взагалі інколи вражають...
[Edited at 2011-02-12 22:40 GMT]
Subject:
Comment:
The contents of this post will automatically be included in the ticket generated. Please add any additional comments or explanation (optional)
SDL provides market-leading translation software to over 185,000 users
SDL offers leading translation management solutions to meet LSPs needs throughout the whole translation supply chain.
With over 185,000 licenses being used by translators and organizations worldwide, our products will help you to connect to a supply chain that guarantees compatibility, making it easier to work with your customers and other users.
PerfectIt helps deliver error-free documents. It improves consistency, ensures quality and helps to enforce style guides. It’s a powerful tool for pro users, and comes with the assurance of a 30-day money back guarantee.
The translation workplace 
Хоч її ніхто так не вчив. 
От і не вірте після цього у переселення душ...
Translation news in Ukraine