| Pages in topic: < [1 2] | Чому власне "щедрик"? Thread poster: Yuri Smirnov
|
|---|
| Wrocław czeka :-) | Dec 7, 2006 |
Yuri Smirnov wrote: Co do Wrocławia, co do Kijowa — przyjadę chętnie! Do Kanady chyba nie 
Nawet w styczniu ma być Powwow - a wolny pokój też mam, także zapraszam
A Kanada - nigdy nie mów nigdy James
| | | | Goldvic
Local time: 04:49
English to Russian
+ ...
Вареники - це власне кажучи "варені пироги". До речі "з сиром пироги" з відомої пісні мабуть теж насправді були варениками.
| | | | | І щедрик, і вареник | Dec 20, 2006 |
Goldvic wrote:
Вареники - це власне кажучи "варені пироги". До речі "з сиром пироги" з відомої пісні мабуть теж насправді були варениками.
Зате вареники, слава нашим жінкам, ніколи не були пирогами.
Плутанина йде від недолугості всіх отих маргінальних мов. У нас коли кажуть "вареники", то всяк розуміє, що це щось варене. А значить, коли кажуть "пироги", то всяк розуміє, що вареники - це щось одне, а пироги - це щось зовсім інше. Завдяки цьому наш народ ніколи не тратив сил на внутрішнє тертя. І їв і вареники, й пироги з повним розумінням того, що чинить.
А вернімось-но до теми.
” ё^щедри мя и^ ё^слы'ши молитвђ мою” (ущедри мя і услиші молитву мою) перекладається по-нашому так: "змилосердься наді мною та почуй молитву мою". З чого я роблю (несміливий) висновок, а скоріш припущення, що ЩЕДР - то значить МИЛОСЕРДНИЙ, добрий, доброзичливий.
Це підтверджує й древня коляда з Чернігівщини:
Ми ж тебе, господарю,
Та не понижаємо,
А святими щедрами
Та й благословляємо!
До речі, саме цієї або наступної ночі - найдовшої - оті чернігівські колядники провіщали своїм сельчанам, що мати-Лада народила божича-Сонце, і від завтра маленький бог ростиме, додаючи світла кожному наступному дню. А тій страшній ночі тепер Корочун настав...
З Різдвом Сонця всіх Українців здоровлю!
| | | |
Vassyl Trylis wrote:
З Різдвом Сонця всіх Українців здоровлю!
| | |
|
|
|
Ludwig Chekhovtsov wrote: Vassyl Trylis wrote:
З Різдвом Сонця всіх Українців здоровлю!
Сьогодні довідкових матеріалів вистачає, була б цікавість:
Газета "Народне слово"
Суто в релігійному сенсі це свято означало різдво Сонця, уособлювало віру наших пращурів у народження й дитинство небесних світил. ...
www.slovo-unp.com/index.php?subaction=showfull&id=1136493746&archive=1137163063&start_from=&a...
А кому справді цікаво про щедрики-ведрики дізнатися глибше, раджу почати з:
І. Абрамова / Запоріжжя /
... Богиню Весну і весняні ігри, страсть і смерть світлих Богів, Різдво Сонця та інших світлих Богів. Розповідь про це складає першу частину розвідки. ...
www.mau-nau.org.ua/kong/Odesa/Book1/Art02.htm
і, зрозуміло, прочитати "Кайдашеву сім"ю" Нечуя-Левицького, "Зачаровану Десну" О. Довженка і навіть "Щедрий вечір" М. Стельмаха.
З Різдвом Сонця!
[Редактировалось 2006-12-22 09:37]
| | | |
Vassyl Trylis wrote:
З Різдвом Сонця!
| | | | | Кому пироги, а кому вареники | Dec 26, 2006 |
Vassyl Trylis wrote: Goldvic wrote:
Вареники - це власне кажучи "варені пироги". До речі "з сиром пироги" з відомої пісні мабуть теж насправді були варениками. Зате вареники, слава нашим жінкам, ніколи не були пирогами. Плутанина йде від недолугості всіх отих маргінальних мов. У нас коли кажуть "вареники", то всяк розуміє, що це щось варене. А значить, коли кажуть "пироги", то всяк розуміє, що вареники - це щось одне, а пироги - це щось зовсім інше. Завдяки цьому наш народ ніколи не тратив сил на внутрішнє тертя. І їв і вареники, й пироги з повним розумінням того, що чинить.
А одна моя знайома, до речі, редактор відомої україномовної газети, твердить, що на Галичині вареники називають пирогами, тож виходить, що "з сиром пироги" таки да, вареники.
Отож не дуже зрозуміло, про недолугість яких мов і про який саме "наш народ" йдеться ...
| | | | Goldvic
Local time: 04:49
English to Russian
+ ...
| делікатна спроба сіяти знання | Dec 26, 2006 |
Vassyl Trylis wrote:
У нас коли кажуть "вареники", то всяк розуміє, що це щось варене.
Не "щось" варене, а варені пироги (прошу розуміти, що в моєму дописі йшлося про етимологію слова! Я гадав, що це, буде цікаво людям, що мають якесь відношення до лінгвістики, хоч це ясно що елементарні речі, свого роду лікнеп.)
Аналогічні утворення існують в багатьох мовах світу. Наприклад в російській "клеёнка" не що інше, як "клеёная скатерть" і т.д.
| | |
|
|
|
| Варені пироги | Dec 26, 2006 |
Goldvic wrote:
Vassyl Trylis wrote:
У нас коли кажуть "вареники", то всяк розуміє, що це щось варене.
Не "щось" варене, а варені пироги (прошу розуміти, що в моєму дописі йшлося про етимологію слова! Я гадав, що це, буде цікаво людям, що мають якесь відношення до лінгвістики, хоч це ясно що елементарні речі, свого роду лікнеп.)
Аналогічні утворення існують в багатьох мовах світу. Наприклад в російській "клеёнка" не що інше, як "клеёная скатерть" і т.д.
Жива вода" - газета Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ - січень 2006, 2006 №1
Вахтанг КІПІАНІ, журналіст, кореспондент газети "Контракти"
- Для мене перше, і найважливіше, святкування Різдва було у 1993 році в селі Вашківці Тернопільської області. Саме тоді я вперше в житті відзначав Різдво як належиться: за святково вбраним столом, на якому було дванадцять страв. Нас радо прийняла до себе дуже гостинна родина. Я тоді працював вчителем у Миколаєві, і разом з колегами ми повезли дітей показати, як святкується Різдво у Галичині. Правда, вчителі не набагато більше знали. Це було особливе Різдво. Ми приїхали на Святвечір, і нас одразу ж розібрали люди по своїх домівках. Я потрапив в родину до місцевого вчителя. Ми пішли до церкви, потім була вечеря. Одним словом, це було щось надзвичайне, тепле і справжнє. І от я кожен рік на Різдво згадую село Вашківці, згадую ті страви, які були на столі. Хоча у мене є своя сім'я, дружина також готує вечерю, але кожен раз подумки я повертаюся на Галичину, у той Святвечір. Пригадую ще такий цікавий момент: господиня у Вашківцях постійно запитувала нас: "Чому ви не їсте мої пироги? Їжте пироги". Я жодних пирогів на столі не бачив, тому і не міг їх їсти. Вона припрошувала, припрошувала, а потім образилася. А виявилося, що в Галичині на вареники кажуть пироги. Це для мене також було відкриттям. Я склав для себе такий словничок з 50-ти слів, які використовувалися у цьому селі, і написав одну статтю для газети спеціально таким вашківським діалектом. Це Різдво і в моєму творчому доробку залишилося назавжди.
www.sde.org.ua/zhyvavoda.htm
Тож з Різдвом, що вже пройшло, й з Різдвом, що ще тільки буде, всіх нас, католиків, православних і навіть атеїстів, українців, напівукраїнців і тих, кому українцями народитись не пощастило. Веселих всім свят !
З Новим роком, з новим щастям ! З новими сподіваннями та здобутками !
| | | | | Якщо вони й пироги варять... | Dec 28, 2006 |
Знаєте, багато де багато чого називають багато як. Я не спец у галичанських діалектах, але дуже мені цікаво знати, як же там називають звичайні пироги, спечені в печі. І як розуміти "варені пироги"? Мабуть, їх витягли з печі й кинули в окріп?
Логічно, в такому разі, припу�... See more Знаєте, багато де багато чого називають багато як. Я не спец у галичанських діалектах, але дуже мені цікаво знати, як же там називають звичайні пироги, спечені в печі. І як розуміти "варені пироги"? Мабуть, їх витягли з печі й кинули в окріп?
Логічно, в такому разі, припустити, що пироги - це сире тісто з начинкою. І тоді варені представники цього класу кулінарних виробів мають іменуватися варениками, а печені... печениками? Але ж навіть у Галичині це насправді не так.
З чого я висновую, що порядку в цій благородній справі немає і, мабуть, ніколи вже не буде. Отака наша доля. Не тільки Кіпіані, а й уся центральна Україна приречена на непорозуміння з галичанами. Які вже там статуси учасників бойових дій, коли тут із варениками ладу не дійти.
Хіба що Янукович або Василь Німчук навчать. Бо доведеться, як той Кіпіані, так голодними й зостатись. ▲ Collapse
| | | | | А ще про Щедрика (з майже неопублікованого) | Jan 17, 2007 |
Як учитися співати?
Спершу до співу треба поставитися саме як до гри. До речі, колись так і казали – «грати пісні», але слово «грати» тепер вживається тільки стосовно інструментальної музики.
Спробуймо погратися з піснею. Візьмімо найпростішу – знаменитий «... See more Як учитися співати?
Спершу до співу треба поставитися саме як до гри. До речі, колись так і казали – «грати пісні», але слово «грати» тепер вживається тільки стосовно інструментальної музики.
Спробуймо погратися з піснею. Візьмімо найпростішу – знаменитий «Щедрик». Це всього три ноти: довга фа, вдвічі коротші мі, фа, і знову довга ре. І далі те саме, доки всі слова не виспіваєте. Що може бути простіше?
Щедрик, щедрик,
Щедрівочка,
Прилетіла,
Ластівочка,
Стала вона
Щебетати,
Господара
Викликати:
– Вийди, вийди,
Господару,
Подивися
На кошару:
Там овечки
Покотились,
Там ягнички
Народились.
В тебе товар
Весь хороший,
Будеш мати
Мірку гроший.
Хоч не гроший –
То полова, –
В тебе жінка
Чорноброва.
Щедрик, щедрик,
Щедрівочка…
Що може бути краще? Що може бути лагідніше, добріше, простіше й правдивіше? Це ж той давній Новий Рік - коли вже йшла весна, і прилітала ластівка й мостила гніздо під стріхою над вікном, не перестаючи щебетати, і приходили під вікно щедрівники та перекладали те щебетання зрозумілою людською мовою – виходила чиста й ясна, як Сонце, співана поезія, і виходив до щедрівників сам пан-господар, і щедро обдаровував їх, бо так гарно хвалили і його дружину, і його кошару, зичили їм добра і в коморі, і надворі… Слухайте, а колись же хтось заспівав цю щедрівку ВПЕРШЕ! Вперше люди словами сказали те, що творилося й діялося навколо них і в них самих, і забриніли ті слова на трьох нотах, ніби ластівочки розсілися на трьох небесних струнах та й давай вигравати! А потім почув тих ластівочок і тих щедрівників Микола Леонтович. І не змінив він жодного слова, жодної букви, жодної ноти в щедрівці, а тільки додав до них своїх музичних візерунків – от тоді й полетіла наша ластівочка по всіх країнах, і сьогодні геніального «Щедрика» знає, грає й співає весь світ.
[Редактировалось 2007-01-17 10:05] ▲ Collapse
| | | | | Pages in topic: < [1 2] | To report site rules violations or get help, contact a site moderator: You can also contact site staff by submitting a support request » Чому власне "щедрик"? | TM-Town | Manage your TMs and Terms ... and boost your translation business
Are you ready for something fresh in the industry? TM-Town is a unique new site for you -- the freelance translator -- to store, manage and share translation memories (TMs) and glossaries...and potentially meet new clients on the basis of your prior work.
More info » |
| | Trados Business Manager Lite | Create customer quotes and invoices from within Trados Studio
Trados Business Manager Lite helps to simplify and speed up some of the daily tasks, such as invoicing and reporting, associated with running your freelance translation business.
More info » |
|
| | | | X Sign in to your ProZ.com account... | | | | | |
Login to reply/comment 
Translation news in Ukraine
