Winning entries could not be determined in this language pair.There were 7 entries submitted in this pair during the submission phase. Not enough votes were submitted by peers for a winning entry to be determined.Competition in this pair is now closed. |
У призначений день квартира графа Ульріка де Рувра була готова. На вечір він запросив туди трьох найвідоміших паризьких лікарів, а сам поспішив до Розетти. Вона померла годину тому. Ульрік повернувся до свого нового помешкання, де на нього вже чекав викликаний раніше давній приятель Трістан разом із трьома лікарями. - Ви можете бути вільні, панове, - сказав їм Ульрік. - Особи, стосовно якої я хотів із вами порадитись, більше немає в живих. Трістан залишився один із графом Ульріком, але не силкувався полегшити йому страждання, а просто взяв той біль і собі в душу. Він керував пишним похороном, який, на превеликий подив усієї лікарні, було влаштовано Розетті. Він викупив речі, які дівчина принесла з собою і які після її смерті перейшли у власність адміністрації. Серед тих речей була й маленька синя сукня, єдина, що залишилась у бідолашної. Його ж таки клопотами до однієї з кімнат нової квартири Ульріка було перевезено меблі з помешкання, де граф раніше жив із Розеттою. За кілька днів Ульрік вирушив до Англії з твердим наміром померти. Ось такі події відбулися в житті нашого героя, перш ніж він ступив на поріг салону в кафе де Фуа. Поява Ульріка спричинила великий рух серед зібрання. Чоловіки, як і належить світським людям, повставали з місць і чемно привіталися. А жінки хвилин п'ять зухвало тримали майже зніяковілого графа де Рувра під батарейним вогнем до безтактності зацікавлених поглядів. - Ну от, шановний наш небіжчику, - сказав Трістан, садовлячи Ульріка на заздалегідь вибране місце поруч із Фанні, - ознаменуйте-но тостом ваше повернення в світ живих. А пані, - додав Трістан, киваючи на Фанні, що ніби завмерла під машкарою, - пані відповість на ваш тост. - І, нахилившись до молодої жінки, ледь чутно шепнув їй: - Тільки ж не забудьте моєї поради. Ульрік підняв повний по вінця бокал і промовив: - Я п'ю... - Не забувайте, політичні тости заборонені! - гукнув Трістан. - Я п'ю за Смерть, - сказав Ульрік, поклонився сусідці в машкарі й підніс бокал до губ. - А я... - відповіла Фанні в свою чергу, - я п'ю за молодість, за кохання. - І з-під її оксамитової машкари, ніби блискавка, що розтинає хмару, сяйнула сліпуча усмішка. | Entry #20137 — Discuss 0 — Variant: Not specified
|
У призначений день квартира графа Ульріка де Рувра була готова. Того ж вечора Ульрік домовився зустрітися там з трьома найвідомішими паризькими лікарями. Потім він побіг за Розеттою. Вона померла годину тому. Ульрік повернувся до нового помешкання, де він застав свого старого друга Трістана, якого він викликав, і той чекав на нього разом з трьома лікарями. − Можете йти, панове, сказав їм Ульрік. Особи, щодо якої я бажав порадитись з вами, вже немає. Залишившись наодинці з графом Ульріком, Трістан не намагався заспокоїти його біль, але по-братерськи розділив її з ним. Саме він керував пишним похороном Розетти на великий подив всієї лікарні. Він викупив речі, що дівчина взяла з собою, і які після її смерті стали власністю адміністрації. Серед цих речей була й маленька блакитна сукня, єдина, що залишалась у бідної небіжчиці. Завдяки Трістану також були перевезені й старі меблі Ульріка тих часів, коли він жив з Розеттою, в кімнату його нової квартири. Це було через кілька днів потому, як Ульрік, вирішивши померти, поїхав до Англії. Таким було минуле цього чоловіка, коли він заходив до залів кафе де Фуа. Поява Ульріка спричинила великий рух серед присутніх. Чоловіки піднялись і звернулись до нього, ввічливо привітаючись як світські люди. Що ж стосується жінок, вони дивилися зухвало протягом п'яти хвилин на графа Рувра, який почувався майже ніяково під обстрілом їх поглядів, цікавих до нескромності. ‒ Нумо, дорогий мій небіжчику, сказав Трістан, саджаючи Ульріка на місце, яке було виділене йому біля Фанні, відзначте тостом Ваше повернення до світу живих. Мадам, додав Трістан, вказуючи на Фанні, нерухому під своєю маскою, мадам підніме тост у відповідь. А Ви, − сказав він зовсім тихо на вухо молодій жінці, не забувайте мої поради. Ульрік взяв великий келих, повний по вінця, і вигукнув: —Я п'ю.... — Пам'ятайте, що політичні тости заборонені, вигукнув Трістан. — Я п'ю за Смерть, сказав Ульрік, підносячи келих до губ, спочатку вклонившись своїй сусідці в масці. —А я, відповіла Фанні, піднімаючи тост у свою чергу, я п'ю за молодість, за кохання. І палка усмішка засяяла під її оксамитовою маскою, наче блискавка, що розриває хмару. | Entry #21029 — Discuss 0 — Variant: Not specified
|
В зазначений день квартира графа Ульріка де Руври була підготовлена. Того вечора Ульрік тут назначив зустріч трьом найкращим лікарям Парижу, а потім помчався до Розет. Вона померла годину тому. Ульрік повернувся в своє нове помешкання, де знайшов свого старого друга Трістана, котрому він напередодні зателефонував, і котрий організував зустріч з трьома світилами медицини. – Ви можете розходитись, – сказав Ульрік всім присутнім, – я хотів з вами проконсультуватись з приводу особи, якої більше нема в живих. Трістан залишився з графом. Він не намагався його заспокоїти, чи зарадити горю, однак вважав свою присутність ознакою підтримки та братерства. Це він організував пишні похорони на превеликий подив всієї лікарні. Він викупив ті речі, котрі молода дівчина принесла з собою, і ті, котрі після її смерті стали власністю адміністрації. Серед особистих речей – синя сукня, єдине, що залишилось у бідної покійниці. До числа інших клопотів, входили ще й антикварні меблі Ульріка, на яких вони жили з Розет, і які треба було перевезти до нової квартири. Думки про смерть не полишали Ульріка. Кілька днів потому він вирушив до Англії. Такими були його настрої, в той момент, як він потрапив до кафе «Де Фва». Поява графа Ульріка спричинила велике хвилювання серед присутніх. Мужчини підводились і посилали йому ввічливі вітання від людей зі всього світу. Їхні дружини нахабно крутились хвилин зо п’ять, до тих пір доки повністю не оточили персону графа Руври своїми зацікавленими аж до непристойності поглядами. —Проходьте, мій любий покійнику, – сказав Трістан, посадивши Ульріка на місце, яке призначалося для Фанні, – вкажіть тостом вашу присутність у світі живих. Мадам, – додав Трістан, звертаючись до Фанні, – відкрийте своє обличчя – так буде правильно. А ви,– сказав він дуже голосно на вухо молодої дівчини,– не забудьте, про те, що я вам замовив. Ульріх підняв келих, наповнений по самі вінця і вигукнув: —Я п’ю… —Не забудь про те, що тости на тему політики заборонені, – крикнув Трістан. —Я п’ю за смерть,– сказав Ульрік, підносячи келих до губ, попередньо привітавшись зі своєю сусідкою в масці. —А я, – відповіла Фанні, – в свою чергу, п’ю за молодість, за кохання. І як блискавка, розділить хмари, так і посмішка любові освітить велюрову маску. | Entry #20281 — Discuss 0 — Variant: Not specified
|
У призначений день квартира графа Ульріка де Рувре була готова. На цей же вечір Ульрік викликав туди трьох найвідоміших лікарів Парижа. А тоді побіг по Розетту. Вона померла за годину до його приходу. Ульрік повернувся у своє нове помешкання, де застав старого товариша Трістана, якому телефонував; той чекав на нього разом із трьома медиками. - Можете іти, панове, - сказав їм Ульрік. Людина, щодо якої я хотів з вами проконсультуватися, відійшла у небуття. Трістан, який залишився наодинці з графом Ульріком, не намагався втамувати його біль, але співчував по-братськи. Саме він взяв на себе організацію пишних похорон для Розетти, на превеликий подив усього шпиталю. Він викупив речі, які дівчина привезла з собою, і які після її смерті переходили у власність адміністрації. Серед них була блакитна сукеночка, єдина, що залишалася у нещасної покійниці. Його ж стараннями старі меблі Ульріка, з часів їх спільного життя з Розеттою, були перевезені в одну з кімнат нової квартири графа. Минуло лиш декілька днів, коли Ульрік, з думками про смерть, виїхав до Англії. Такою була передісторія цього чоловіка в момент, коли він увійшов у вестибюль кафе де Фуа. Прихід Ульріка викликав активне пожвавлення в асамблеї. Чоловіки піднялися і ґречно привітали його, як заведено в світському товаристві. Жінки ж тримались нахабно, усі ті п’ять хвилин, поки граф де Рувре ніяковів під канонадою їхніх допитливих до непристойності поглядів. —Ідемо, мій дорогий покійничку, - сказав Трістан, садячи Ульріка на місце, притримане для нього біля Фанні, - скажіть тост, щоб заявити про своє повернення у світ живих. – Пані, додав Трістан, вказуючи на Фанні, що сиділа нерухомо, ховаючись під маскою, - пані вас вмовить. А ви, - шепнув зовсім тихо на вушко молодій панянці, - не забувайте, що я вам радив. Ульрік взяв великий бокал, наповнений по вінця, і вигукнув: —Я п’ю.... —Не забувайте, що політичні тости заборонені, - перебив його Трістан. —Я п’ю за Смерть, - сказав Ульрік, підносячи бокал до вуст, кивнувши сусідці у масці. —А я, - відповіла Фанні, теж п’ючи, … я п’ю за юність, за любов. Немов блискавка, що розсікає хмару, палаюча усмішка засяяла під її оксамитовою маскою. | Entry #21115 — Discuss 0 — Variant: Not specified
|
У визначений день квартиру графа Ульріхта де Рувра було підготовлено. Цього ж вечора Ульріхт тут призначив зустріч трьом найобізнанішим лікарям Парижу. Після чого він вирушив до Розети. Вона померла годиною раніше. Ульріхт повернувся до свого нового помешкання, де знайшов Трістана, якому він нещодавно телефонував, разом з трьома лікарями, що його очікували. - Ви можете йти, панове, - звернувся Ульріхт до них. Особа, заради якої я вас кликав, більше не існує. Трістан, залишившись наодинці з графом Ульріхтом, не намагався втамувати його біль, але він розділяв його, як міг. Це він потурбувався про пишні похорони Розети до великого здивування усієї лікарні. Він викупив предмети, які молода жінка мала при собі і які після її смерті стали власністю адміністрації. Серед речей було маленьке блакитне плаття - єдине, що залишилось від бідолашної. Також, його зусиллями старі меблі Ульріхта за часів, коли він ще жив з Розетою, перевезли до його нової квартири. Кілька днів потому Ульріх, вирішивши померти, вирушив до Англії. Такий був настрій цієї людини у той момент, коли він увійшов до приміщення кафе де Фуа. Поява Ульріхта викликала пожвавлення публіки. Чоловіки вставали і надсилали йому вічливі вітання у світській манері. Що до жінок, вони кілька минут безсоромно розглядали графа Ульріхта, майже зніяковілого під натиском їхніх поглядів, допитливих до непристойності. - Ходімо, любий друже, - сказав Трістан, всаджуючи Ульріхта на місце біля Фанні, яке було для нього зарезервоване, - відзначемо ваше повернення до світу живих. Мадам, - добавив Трістан, вказуючи на Фанні, - мадам вас розважить. А ви, - прошепотів він на вухо молодій жінці, - не забувайте, про що я вам казав. Ульріхт вхопив великий до краю наповнений келих та вигукнув: - Я п`ю... - Пам`ятайте, що тости про політику заборонені, - нагадав йому Трістан. - Я п`ю за Смерть, - відповів Ульріхт, підносюючи келих до губів після того, як відсалютував своїй сусідці у масці. - А я, - відповіла Фанні, у свою чергу пригубляючи келих, - я п`ю за молодість і за кохання. І ніби блискавка, що прокладає шлях через хмари, пристрасна посмішка блиснула з-під її оксамитової маски. | Entry #16666 — Discuss 0 — Variant: Not specified
|
У призначений день, квартира графа Ульріха Руврського була приготована. Ульріх мав зустріч цього вечора з трьома найвидатнішими лікарями Парижу. Після цього він побіг за Розетою. Вона помирала вже на протязі години. Ульріх повернувся в своє нове житло, де він натрапив на свого старого друга Трістана, який очікував його з трьома лікарями. -Ви вільні, панове, сказав Ульріх їм. Особи, яку я хотів, щоб ви оглянули, більше немає в живих. Трістан залишився наодинці з графом Ульріхом та не пробував втамувати його біль, а лише розділив його. Він керував величними похоронами Розети, на велике здивування всієї лікарні. Він викупив всі предмети, які молода особа з собою принесла, а після її смерті, вони стали власністю керівництва. Сере цих предметів була синя невеличка сукня, остання, яка залишилась бідній померлій. Завдяки його турботі, стара рухомість Ульріха, коли він ще мешкав з Розетою, була перевезена в кімнату його нового помешкання. Декілька днів поспіль, після того, як Ульріх вирішив померти, він відправився до Англії. Такі були події цього, що передували моменту входження в салони Фуа. Приїзд Ульріха спричинив великий рух зібрання. Чоловіки підіймались та вітали його ввічливо як світські люди. Щодо жінок, вони його споглядали без сорому на протязі п’яти хвилин, граф Руврський ніяковів від їх багаточисельних поглядів, що виявляли навіть нескромну допитливість. -Йдемо, мій дорогий померлий, сказав Трістан, саджаючи Ульріха на відведене йому місце коло Фані, відмітьте тостом ваше повернення у світ живих. Мадам, додав Трістан, вказуючи на Фані, яка була нерухомою під своєю маскою, пані вас поверне до розуму. А ви, сказав він майже пошепки на вухо молодої жінки, не забудьте мої поради. Ульріх взяв великого келиха, наповненого до країв, та вигукнув: -Я п’ю за… -Не забувайте, політичні тости заборонено, йому крикнув Трістан. -Я п’ю за Смерть, сказав Ульріх, підносячи келиха до своїх вуст, після того, як він привітав свої замасковану сусідку. -А я, відповіла Фані, випиваючи в свою чергу… я п’ю за молодість, за кохання. Немов блискавка, яка проривається крізь хмару, вогняна посмішка запалала під її велюровою маскою. | Entry #16744 — Discuss 0 — Variant: Not specified
|
У призначений день, в квартирі графа Ulric Rouvres був готовий. Ульрік там домовився про зустріч на той же вечір три з найвідоміших лікарів Парижа. Тоді він балотувався на Розетка. Вона померла годину назад. Ульрік відправився в свій новий будинок, де він знайшов його старий друг Трістан, він подзвонив і чекав з трьома лікарями. -Ви можете зняти, панове, сказав Ульрік нею. Людина, для якої я не хотів би бачити вас більше немає. Трістан, залишившись один з графом Ульріхом, не намагайтеся заспокоїти його біль, але там братські союзи. Саме він керував чудовий похорон, яка повинна була розетка, до здивування всій лікарні. Він купив об'єкти, що дівчина принесла з собою, і після його смерті, став власністю адміністрації. Серед цих об'єктів був трохи синє плаття, яке одне залишалося бідним мертвий. За його словами, як і старий меблів Ульріка, коли він жив з розеткою, був доставлений в кімнаті своїй новій квартирі. Це було через кілька днів після Ульрік вирішив померти, залишивши в Англію. Це були історія цього персонажа, коли він увійшов в залах кави Фой. Прихід Ульріка викликало великий переполох в збірці. Чоловіки встали і звернувся до нього порятунок ввічливі люди в світі. Що ж стосується жінок, вони сміливо стояли за п'ять хвилин граф Rouvres майже збентежений під акумулятором їх очима, цікаво нескромність. Приходьте, мій дорогий небіжчик, сказав Трістан сидіти Ульріка замість цього, який був зарезервований з Фанні, повідомити тост ваш назад в живому світі. Мадам, сказав Трістан вказуючи Фанні нерухомо під маскою, мадам буде вам причина. А ти, він прошепотів у вухо молодої жінки, не забувайте, що я рекомендував. Ульрік взяв велику склянку, наповнений до країв і вигукнув: -Я п'ю .... -Пам'ятайте, що політичні тости заборонені вигукнув Тристан. -Я п'ю до смерті, сказав Ульрік носити стакан до губ, привітавшись його сусід прихована. І я відповів Фанні питної поворот ... Я п'ю молоді, любові. І, як блискавка копіювання хмара, посмішка полум'я горить під його оксамитової маски. | Entry #17717 — Discuss 0 — Variant: Not specified
|