Pages in topic:   [1 2 3] >
Я знаю три слова. Три слова жаргонної української лексики
Thread poster: Marta Argat

Marta Argat  Identity Verified
Local time: 03:44
Chinese to Ukrainian
+ ...
Jan 16, 2004

Треба було б назвати тему "Хіба ми так говоримо?-2"
http://www.day.kiev.ua/rus/2004/5/sofa/soc1.htm
Цікаво, хтось зустрічав у житті хоча б чверть цієї "жаргонної лексики"?!


Direct link Reply with quote
 

Oleg Prots  Identity Verified
Ukraine
Local time: 03:44
Member (2003)
English to Ukrainian
+ ...
:( Jan 16, 2004

Це "чудо модерної філологічної думки" мені довелося потримати в руках. Знайома купила на Форумі і тішилася ним, як дідько - цвочком.
Я перегорнув кілька сторінок і сумно покрутив пальцем біля чола. Другою сумною подією в той же вечір став перегляд прем'єри "Мамая" Саніна...


[Edited at 2004-01-16 22:05]


Direct link Reply with quote
 

Sergey Strakhov  Identity Verified
Local time: 02:44
Member (2004)
English to Russian
+ ...
і таке буває:(((( Jan 16, 2004

Але я, вибачайте, не второпав, де у цьому словнику українська мова? Окрім невдалих відбитків сумнозвісного суржику, жаргону "лабухів" та одного польського слова "збуй" - українські тільки літери, та ще й не усі.
Це не є жаргон, та й навіть не фольклор певної суспільної, вікової чи професійної групи, а, щвидше, витяги із засобів спілкування одного-двух гуртів маргінальної молоді, які випадково трапилися на дорозі "упорядниці словника". За яким принципом саме ці слова авторка включила до словника - це навіки залишиться таємницею.:((
Та чи є сьогодні в Україні справжній жаргон? Почекаємо інших "дослідників", най їх шляк трафить.:)


Direct link Reply with quote
 

Vladimir Dubisskiy  Identity Verified
United States
Local time: 19:44
Member (2001)
English to Russian
+ ...
все є в Україні, як водиться Jan 17, 2004

І є справжні вчені-дослідники мови.Навіть грошиків ім трохи підбавили (у порівнянні з радянськими часами) - я маю на увазі академічний Інститут Потебні, наприклад. Справжні профі.
А цей "словник" - так, піна (як, скажимо, на пиві - дмухни, й нема її). А вже потім..

А мовою тут і "не пахнет", 100% згоден з Вами, Сергій.

[quote]Sergey Strakhov wrote:

Але я, вибачайте, не второпав, де у цьому словнику українська мова?


Direct link Reply with quote
 

Vladimir Dubisskiy  Identity Verified
United States
Local time: 19:44
Member (2001)
English to Russian
+ ...
про інший словник Jan 17, 2004

А вот придбав я інший, дійсно цікавий словничок.
Український стилістичний словник. Автор проф. І. Огієнко (митрополит Іларіон) написав її у 1924 році, це перевидання 1978, зроблене в Канаді Інститутом Дослідів Волині.

Цікаві спостереження автора щодо розвитку української мови, додає інтересу вік видання і можливість порівняння з сучасним станом мови.
Приємно навіть просто тримати у руках (так само, як, скажимо Словник Грінченка, або російський Даля).


Direct link Reply with quote
 

Marta Argat  Identity Verified
Local time: 03:44
Chinese to Ukrainian
+ ...
TOPIC STARTER
Мене вже трафить. Jan 17, 2004

Правда, я не знаю, хто такі шляк та цвочок.
Так само у серпні 89 року я не знала, що таке "кльовий", коли почула це слово від львівських однолітків. Саме від них почула вперше, от так.

На другому курсі університету ми писали курсові з лексикології унд лексикографії китайської мови. Тоді у якійсь перекладній антології "закордонної філологічної думки" я вичитала про роботу лексикографа із носіями мови ( йшлося про тлумачний словник ). Автор пропонував подавати підготовані словникові статті на розгляд группи людей, які повинні сказати "згоден", "заперечую" чи запропонувати щось 100 % нове. Далі? Далі майже не пам'ятаю. Похибку вирахувати... Чи шо?..
Я спробувала провести подібний "дослід" в їдальні жовтого корпусу. Напевно знала, що на нормативні слова люди не реагуватимуть, тому взяла 2-3 слова на зразок "заныкать". Досить чітко ( ІМХО ) пояснила правила. Але народ захопився самовисловленням і у третьому рядку понаписував з матюками та "локусами казуальності" те саме, що було сказано загальновживаною у моїх "словникових статтях". Годі було видерти кліщами, згодні вони з моїми визначеннями чи ні. Після сеансу публіка посміхалася з дитячим заловоленням:
- А що далі?
- Дякую, це все.
- Тю... Чергова спроба укласти словник сленгу... Ми думали, це тест... ( прим. автора: психологічний тест )
- Я хотіла глибше зрозуміти дослід. Я курсову пишу. А з-під вас... локусів казуальності... ні фіга допомоги не дочекаэсссся!
Я обмежилася тим, що переклала абзац з антології українською і переписала його у курсову.
Якби мне не дусила жаба ( таке чула у Львові 97 року ), то купила б "словник жаргонної лексики" і тицьнула б при нагоді тим, через кого не вдавася мій фокус: "Брак фантазії, панове! Ви неспроможні були вигадати для мене "Катрусин кінозал"!"

[Edited at 2004-01-17 14:35]


Direct link Reply with quote
 

Mariana Prokopovych  Identity Verified
Ukraine
Local time: 03:44
Italian to Ukrainian
+ ...
А чого ви хотіли? Jan 18, 2004

Ех, видно виховані ви тільки на Вебстерах всяких, та Оксфордах, ну ще може на Ларусах яких, звиняйте на слові, то й носа вернете. Це ж перший такий словник в українській мові. Я не кажу, що він ідеальний, але цілком грамотно зроблений, як на першу спробу. Зважте на те, що жаргон – взагалі справа слизька, а тим більше український (це окрема тема). А що не всі з цими словами знайомі, то на те й воно жаргон – "умовна, штучна говірка, зрозуміла лише у певному середовищі" (Вел.Тлум.Словн.Укр.Мов, Київ, Перун, 2001). І цілком можливо, що деяким з них судилося коротке і обмежене до компанії з десяти осіб життя. До того ж цей словник має дещо, так би мовити, вторинний характер – матеріал збирався не прямо в тих середовищах (де вони?), авторка збирала приклади, засвідчені у письмовій мові, зокрема у творах деяких суч.укр.письм. молодшого (???) покоління (в кінці словника є добрий десяток сторінок з джерелами). Значить, що десь засвідчене, те й увійшло, а що ні – вибачєйте! Крім того, це значить, що ці слова вже певним чином олітературені, і цілком може бути, що деякі з них просто вигадані цими суч.укр.письм. (їх право і обов’язок!), що не означає, що деякі з цих слів з їхньої подачі не зможуть прийнятися в реальному жаргоні. Так що читайте живих класиків суч.укр.літ! До речі, у згаданій статті з "Дня" наводяться лише ті приклади, які собі чомусь (???) вподобав автор, до того ж з тлумаченнями у ду-у-у-уже вільній інтерпретації/перекладі того ж автора. А в словнику подаються й етимологічні вказівки (за змогою), є різні корисні ремарки, в кінці є словничок синонімів, і, звичайно, приклади з живих класиків, та й багато іншого. Про це автор статті чомусь мовчить.
А щодо суржику, то це факт, що немала частина українського жаргону так чи інакше запозичена з російської і з інших мов, і не варто говорити, що це погано і шукати якогось іншого, "солов’їного", "питомого" жаргону. Я знаю багато людей, які загалом говорять чистою українською, але коли потрібно знизити стилістичний регістр, вкрапляють російські слова, цілком усвідомлюючи, на відміну від суржикомовних, що це російське слово – це теж явище жаргонного характеру. Зрештою, кожен жаргон – це своєрідний суржик. Так буває і в інших мовах, наприклад у польській немало жаргонізмів походженням з німецької і з тої ж російської (а тепер певно і з англійської), в італійському жаргоні хмара англіцизмів, та й в російській немало жаргонізмів українського походження (крім всіляких інших).
А тим часом суч.укр.літ. іноді – не часто але буває – перекладають за кордоном. Читати такі переклади – море задоволення. Наприклад (цитую по пам’яті) "бліді від кіру прибиральники" італійською звучить як "addetti alla pulizia lividi per il morbillo", тобто, виявляється, хворі вони, бідолашні, на відому дитячу хворобу; "профура" перекладено як "fanciulla", тобто таке собі дівчатко-янголятко, "дєд з салабоном" англійською звучить як "grandfather with so-called salabon"; "халявні бабки" – польською буде "babki z cholewkami"; гран-прі належить польському перекладачеві за переклад сонета Андруховича, який закінчується якось так: „тяжко мені, бляха!” (даруйте на слові, з пісні не викинеш) – „ciezko mi, brytfanno!” (львів’яни зрозуміють, а нельвів’янам пояснюю – перекладач подумав, що мається на увазі бляха, на якій торти печуть в духовці, до речі, у Львові вживається таке слово – жаргонне??? – "бритванка" для означення того ж предмету). І це тільки те, що випадково потрапило мені на очі. І деякі з цих перлів пішли в друк. А якби був принаймні такий словник, як цей, то не було б з чого сміятися.

Disclaimer: я не є родичкою чи знайомою Лесі Ставицької, якої ніколи в очі не бачила.

На цьому закінчую і йду слухати "Постой, паровоз" (Ukrainian version) у виконанні групи ВВ.

Мар’яна


Direct link Reply with quote
 

Igor Zabuta
Ukraine
Local time: 03:44
English to Russian
+ ...
жарт? Jan 18, 2004

Цитую:

\"Однако и то, что внесено в «Словник», уже позволяет посмотреть на «мову» как на живой, растущий и развивающийся организм. И, кто знает, — может, «Словник» станет одним из первых шагов к тому, что в стране под названием Украина на украинском заговорят по-настоящему… \"

Меня колбасит!


Direct link Reply with quote
 

Vladimir Dubisskiy  Identity Verified
United States
Local time: 19:44
Member (2001)
English to Russian
+ ...
а чому він перший? Jan 18, 2004

Може, тому, що зроблений не дуже професійно - зліпити докупи руські "блатні" слова та вирази написавши їх українською, додати трохи зі студентського жаргона (дещо одразу "пізнав", ще у 70-х вживали) - нічого новітнього тут не бачу.
Популярність десь рівня жовтої преси.. але то моя думка, і, треба визнати, я бачив тільки ту презентацію, відвідавши запропонований лінк.
Але, відверто кажучи, я б такий словник не придбав, та його б не вживав.

[quote]Mariana Prokopovych wrote:

Це ж перший такий словник в українській мові.


Direct link Reply with quote
 

Sergey Strakhov  Identity Verified
Local time: 02:44
Member (2004)
English to Russian
+ ...
На жаль, це не перша спроба:( Jan 18, 2004

Mariana Prokopovych wrote:

Це ж перший такий словник в українській мові. Я не кажу, що він ідеальний, але цілком грамотно зроблений, як на першу спробу.


Це, на мою думку, такі самі цілеспрямовані цілі тих самих кіл, що в далекі 50-ті та 60-ті роки плекали неймовірну популярність Тарапуньки та Штепселя, а згодом - дбали про регулярну появу на екранах ТВ "Кроликів" та Вірки Сердючки. Мета очевидна - звести українську мову до "напіввеликого та напівмогутнього" Його Величності Суржику. І дії ці просуваються напрочуд "успішно":
Вже вкотре чув я тут, у Німеччині, "наївне" запитаннячко: "Oh, gibt es doch eine spezielle ukrainische Sprache?! kaum zu glauben!" (Що ви кажете, є дійсно така собі українська мова??! Неймовірно!)
Отже, Емський едикт Олександра Другого живе та перемагає на сторінках цього "словника":)


...До речі, у згаданій статті з "Дня" наводяться лише ті приклади, які собі чомусь (???) вподобав автор, до того ж з тлумаченнями у ду-у-у-уже вільній інтерпретації/перекладі того ж автора.

Нічого дивного! Ані вибір прикладів, ані коментарі автора статті жодного подиву в мене не викликають. Пані Маріано, не треба надто "академічно" спостерігати за тим, що діється: справжнісінький "чорний піар" на сторінках заангажованої російськомовної газети "День" переважає будь-який "грунтовний" аналіз сучасних "літературних" джерел та етимології цього сміття, зроблений авторкою та ще й кимось профінансований. Відбувається протистояння культури та антикультури, та ще й з політичною метою. І виправдати цю "лексикографічну диверсію" не можна "високим науковим рівнем" та "грамотною" роботою упорядниці. Треба протидіяти, бо буде пізно. І буде нам усім разом із мовою нашою повний "Катрусин кінозал":( Вам, пані Маріано, не доводилось ніколи чути, як деякі освічені та культурні москвичі та пітерці "ничтоже сумняшеся" вживають термін "хохол", хоча б ніколи собі не дозволили вжити подібне принизливе позначення до людини будь-якої іншої національності? Я чув, досить часто, на жаль.


На цьому закінчую і йду слухати "Постой, паровоз" (Ukrainian version) у виконанні групи ВВ.
Мар’яна


А я ось слухаю якраз чудові пісні "Пікардійської терції" (деякі, до речі, у першокласному перекладі з російської , наприклад "Напрасные слова"). Раджу послухати:)

Най щастить!


Direct link Reply with quote
 

Mariana Prokopovych  Identity Verified
Ukraine
Local time: 03:44
Italian to Ukrainian
+ ...
Значить, "чорний піар" газети "День" таки вдався Jan 19, 2004

якщо ви всі хором отак настроїлися проти цього словника, в очі його не бачивши. Ось як спрацьовує маніпуляція свідомістю. Хоч не буду твердити категорично, бо цілком може бути, що це просто такий журналіст недорікуватий. Але це справа його совісті і газети, а справа читачів – не бути легковірними.
Sergey Strakhov wrote:
І виправдати цю "лексикографічну диверсію" не можна "високим науковим рівнем" та "грамотною" роботою упорядниці.Треба протидіяти, бо буде пізно.

Лексикографічна диверсія в чому? Погано зроблений словник (ви ж його не бачили, наскільки я зрозуміла) чи взагалі підняття питання українського жаргону? А протидіяти цьому як? Зачинимо українську мову в етнографіному музеї, не будемо носити її на щодень (що, зрештою, успішно робить більшість українців), щоб, не дай Бог, не закалялася яким поганим, "несолов’їним" словом, і вживатимем її тільки у національні свята, вдягнувшись у вишиванку, та ще й під горілку з салом? А не боїтеся, що її міль з’їсть? І нафталін, тобто новий правопис, не допоможе? Все, що живе, рухається, і часом нам здається, що не зовсім в той бік, що треба. Але найчастіше це нам так тільки здається, адже тільки "мьортвиє нє потєют", а все живе так чи інакше має якісь недоліки. А жаргон – це спонтанне явище, властиве кожній розвинутій мові, і в своїй основі це вираз бажання вийти за рамки норми (недаремно в нас його ще називають "ненормативною лексикою"), офіціозу, "солов’їності", це прагнення альтернативності, іронії, бурлеску, а тому це явище дуже неоднозначне і, звичайно, містить в собі різні небезпеки, але їх не варто переоцінювати. А може вам не подобається саме такий жаргон, який представлений у словнику (хоч звідки ви знаєте, якщо словника не бачили)? А він таки існує – хіба ви не чули від людей, які розмовляють українською, таких слів, як атас, мулька, бичок, бомж, башляти, чувак, кайф, лажа, кльовий, прикольний і т.п.? То й що, що більшість слів запозичена з російської? Вони все одно певним чином українізуються, зберігаючи ту свою "інакшість", яка є суттю жаргону. Жаргон завжди є лабораторією мовної творчості і образності (хоч далеко не всі продукти цієї лабораторії є вдалими). Мені оце згадався поширений в Галичині евфемізм відомого російського матюка – „Йосип старенький” – це вже чисто український мовний факт, і він далеко не один. Крім того, будь-який жаргон набагато ефемерніший, плинніший від літературної мови, бо він ніяк не фіксується, а всі словники жаргонів, навіть найкращі, носять виключно описовий, а не нормативний характер, і авторитетом для тих, хто цей жаргон спонтанно вживає, ніколи бути не можуть (на відміну від словників літературної мови, які повинні бути певним авторитетом). Тому зміняться обставини – відразу зміниться і жаргон. Зрештою, українська мова мала за свою історію не один жаргон – згадаймо бурсацьке арго – який щез майже без сліду. А щодо „кроликів” і „Вєрки Смердючки” я з вами згідна.

Вам, пані Маріано, не доводилось ніколи чути, як деякі освічені та культурні москвичі та пітерці "ничтоже сумняшеся" вживають термін "хохол", хоча б ніколи собі не дозволили вжити подібне принизливе позначення до людини будь-якої іншої національності?

Чула, пане Сергію, чула. Ну і що? Повірте мені, це їхня проблема, і досить серйозна, якщо вдуматися. Не місце тут заглиблюватися у те, що я про це думаю, скажу тільки що і в нас вживається для них відповідний, теж, здається, ексклюзивний термін, а навіть два. Мене тільки цікавить, чому українці завжди раді нагоді почути себе жертвою? Чому нас в першу чергу цікавить, що про нас думають чи як нас називають? Хіба в нас мало клопотів у себе вдома, що нас так обходять чужі комплекси? І чому через це ми не можемо в них того чи іншого запозичити, якщо нам це потрібно? Чому ми боїмося, що це відразу стане нам кісткою в горлі? Саме собою зрозуміло, що позиками завжди слід користуватися з розумом. Це як позика з банку – якщо ви зуміли пустити в оборот позичені гроші або якось ще їх розумно використали, то процент за кредит вам окупиться сторицею, якщо ні – ви опиняєтеся в гіршій ситуації, ніж до позичання. Ми просто не віримо у свої сили, а крім того, ми надто вже любимо жити в етнографічному музеї (де нема жаргону). Я от недавно відкрила для себе Драгоманова – мудрий був чоловік, багато чого слушного сказав з цього приводу та й з інших, якщо зробити поправку на іншу історичну епоху, і мені здається, що хоч від його часу минуло більше ста років – а віз і нині там. Хочете – подивіться: http://litopys.org.ua/drag/drag.htm

Бажаю усім гарного Щедрого вечора!

Мар’яна


Direct link Reply with quote
 

Marta Argat  Identity Verified
Local time: 03:44
Chinese to Ukrainian
+ ...
TOPIC STARTER
сам собі диверсант Jan 19, 2004

Навіть не подумала про переклад жив. укр. класиків на інші мови. Мислила тільки в такому напрямку: чи природньо звучатимуть ці слова у перекладі нових казочок дідуся Брасса?.. Ще знаю жив. укр. некласика, в якого головний герой обіцяє дударикові "карабки в гузно позабивати". Дія твору відбувається у XVI столітті. Не маємо жодних свідчень про існування подібних погроз у ту добу - то чи можна занести цей вислів до словника сучасних жаргонізмів? А "геморой лиця" - це жаргонізм чи літературний троп?
Звиняйте, це я так, знущаюся.
Хоча те, що я вичитала у газеті, мені здалося досить надуманим,
не бачу особливої шкоди від такого словника. Бо він однією своєю назвою попереджує: маєте справу з маргіналіями.
Словники "пулюєграм" набагато небезпечніші саме своєю серйозністю. І набагато страшніші не образливі прізвиська, навіть не сумнів, чи існує така українська мова, а подив турінських бабусь, які й не здогадувалися, що на Україні є університети, які готують фізиків, а не прибиральниць та няньок.


Direct link Reply with quote
 

Mariana Prokopovych  Identity Verified
Ukraine
Local time: 03:44
Italian to Ukrainian
+ ...
Agree Jan 19, 2004

Marta Argat wrote:
І набагато страшніші не образливі прізвиська, навіть не сумнів, чи існує така українська мова, а подив турінських бабусь, які й не здогадувалися, що на Україні є університети, які готують фізиків, а не прибиральниць та няньок.


Бабусі дуже важливі (я це цілком серйозно!). Але треба зробити поправку на те, що здебільшого бабусі набагато частіше оновлюють свої бази даних про підготовку прибиральниць і няньок, ніж про підготовку фізиків.


[Edited at 2004-01-19 22:19]


Direct link Reply with quote
 

Vladimir Dubisskiy  Identity Verified
United States
Local time: 19:44
Member (2001)
English to Russian
+ ...
ех, німці, німці :-)) Jan 20, 2004

[quote]Mariana Prokopovych wrote:

Мене тільки цікавить, чому українці завжди раді нагоді почути себе жертвою? Чому нас в першу чергу цікавить, що про нас думають чи як нас називають?

Пані Мар"яно, вибачте, але коли Ви самі були незадоволені "дурними" американцями з глибинки, які ніяк не второпають на своєму сайті про історію Росії, де Русь Київська, а де - вже "Московська" - хіба то не обидва Ваші риторичні запитання разом?
Теж саме ставлення, на мій погляд. Ні?

А ті німецькі запитання, "чи є в вас своя мова", Сергію - дякую, що нагадали. Сам колись (десь у 93) "вирячив очі", як в редакції лівої газети в Аахені дуже серйозно мене про це запитали. Потім ще привели хлопця, що "знав мови", і я мусив їм щось сказати українською (щоб той, вчений, послухав та порівняв (?).. Але все то було зроблено край щиро, у дуже доброму дусі. Ну я "напрягся" і прочитав "Коли б зустрілися ми знову.." Франка (Франка?) Той сказав "я-я, інша мова!" і потім із журналюгами покотилися усі до бара "закріплювати дружні відносини".
Всім - усього самого найкращого.
А про жаргон (суржик) - мені дуже подобалися ранні брати Гадюкини (минулий час вжив.. тому, що час минув))
Вибачаюся, як набрид своїм спогадом.


Direct link Reply with quote
 

Marta Argat  Identity Verified
Local time: 03:44
Chinese to Ukrainian
+ ...
TOPIC STARTER
оптимістам присвячується Jan 20, 2004

Мар'яно!.. І-де-а-ліст-ко!.. Коли адміністрація "місцевого принцтону" вчасно не подбала про те, щоб надати Квестурі необхідні документи для нас із малою, і мій чоловік почав "качати права", ці люди відкрито запропонували моєму чоловікові привезти родину нелегально: "У нас так багато українців...Всі вони приїздять без документів... Ви давайте, приїздіть... А потім ми все влаштуємо..." ( Якщо кого цікавить розвиток подій, скажу, що Сергій затявся, і ми сюди приїхали легально всі разом одночасно ).
В Італії лише 4 % українців перебувають на легальних підставах. Як пояснити аборигенам, що менше одніє двадцятої оцих самих українців не погоджується спати на підлозі лише через те, що вони якісь там фізики? Перекладачі на українську, які пропонують свої послуги по 0,06 евро/слово ( 20 % податок включений! ), теж сплять на підлозі? Їх так багато серед тих 4 % співвітчизників?! Хто нас "опускає", як не самі себе?!


Direct link Reply with quote
 
Pages in topic:   [1 2 3] >


To report site rules violations or get help, contact a site moderator:


You can also contact site staff by submitting a support request »

Я знаю три слова. Три слова жаргонної української лексики

Advanced search







Anycount & Translation Office 3000
Translation Office 3000

Translation Office 3000 is an advanced accounting tool for freelance translators and small agencies. TO3000 easily and seamlessly integrates with the business life of professional freelance translators.

More info »
CafeTran Espresso
You've never met a CAT tool this clever!

Translate faster & easier, using a sophisticated CAT tool built by a translator / developer. Accept jobs from clients who use SDL Trados, MemoQ, Wordfast & major CAT tools. Download and start using CafeTran Espresso -- for free

More info »



Forums
  • All of ProZ.com
  • Term search
  • Jobs
  • Forums
  • Multiple search