Про сучасні переклади Байрона українською
Thread poster: Jarema

Jarema  Identity Verified
Ukraine
Local time: 21:31
Member (2003)
German to Russian
+ ...

Moderator of this forum
Jul 18, 2010

На Літакценті опубліковано статтю

Самці – ссавці предивні (Дивнії перли і курйози перекладу Байрона)

Кілька цитат:


За останнє десятиліття вийшло друком кілька презентабельних томів Байрона українською в перекладах Валерії Богуславської. Можна говорити навіть про безпрецедентність такого явища, коли одна людина переклала більшу частину віршового доробку Байрона самотужки. Але безпрецедентність має й інший бік, як і всі медалі. Адже якщо колись важко було уявити солідну перекладну книгу, тим паче поетичну, без редактора а то й кількох, то всі вище згадані видані в авторській редакції. Себто, вважаймо, без редакції, бо без погляду чужого ока. Редактори, які знають англійську, видно, вимерли, як динозаври, і залишили Байрона сам на сам із суворими реаліями українського поетичного перекладу. Так що перед нами однозначно цікаве явище, незалежно від знаку (+? –?), який ми йому не маємо охоти надавати.



...натрапляємо на відомий вірш «Вона йшла, вродлива», де замість Байронового «She walks in beauty, like the night / Of cloudless climes and starry skies» читаємо: «Вона йшла сяюча, як ніч, / між хмар по зірочках-світах». Звідки взялися хмари, звідки пестливі зірочки- світи, якщо в Байрона cloudless? От вам і перша знахідка.


Не можу втриматися від великих цитат:


Перл другий. Байрон, хоча й був кульгавим, але плавав чудово. Одного разу він вчинив символічний жест, який сьогодні б назвали літературним перформансом чи промоакцією – переплив Геллеспонт від Сестоса до Абідоса. І написав про це вірш, ще не встигши як слід просохнути. Річ у тім, що існує давня елліністична легенда про юнака і дівчину, які жили по різні береги протоки, у цих двох містах, які в давнину були ворожими. Юнак Леандр щоночі перепливав протоку, щоб поєднатися на ложі із дівчиною Геро, яка була жрицею. Тому цей зв’язок був подвійно неприпустимим. Одне слово, Байрон не без іронії щодо себе писав (дослівний переклад): Якщо в похмурім місяці грудні / Леандр мав звичку щоночі / (яка з дівиць не пригадає цієї оповідки?) / перепливати твій потік, Геллеспонте, // Якщо, коли завивала зимова буря, / він охоче поспішав до Геро, / й отак у старовину твій потік струмів, / сяйна Венеро, – як жаль мені обох! // – то чому б і мені, виродженому сучасному бідоласі, / хоча й у погожий травневий день, / не випростати стомлено мокрі кінцівки, /і думати, що я вчинив подвиг? Оригінал, як бачимо, синтаксично закручений, та ще й із дуже архаїчними фразеологізмами (nothing loth, to be wont). А що в перекладі?

Чому б в імлисті дні грудневі
Леандрові нічних балад
(Слухачки цих історій, де ви?)
Шир Геллеспонту не здолать?

Чому б в ревінні бур зимових
Не йти в Герої із забрьох?
На честь Венери стати знову
На путь звитяг? Шкода обох!

Я ж, деградуючи новітньо,
Підвожусь ледве навмання,
Маніжачись у травні-квітні,
Про подвиг думаю щодня.

Цього разу в перекладі «знайшлися» не знати звідки: балади, Герої, забрьохи, «деградуючи новітньо», «підводжусь ледве навмання». Скільки перекладацьких знахідок на три строфи! Особливо дивно звучить перетворення Геро-дівчини на якихось Героїв, до яких чимдуж поспішає ліричний герой. Фатальне поєднання ложа, до якого поспішає Леандр, і героїв. Воно виглядає тим курйозніше, що в примітках до цього вірша таки є пояснення щодо історії Геро й Леандра. Але у перекладі англійське «Hero» (в однині!) перетворилося на героїв. Так само на прикладі перекладу цього вірша можна переконатися, що мають рацію західні перекладачі, які зазвичай відтворюють поезію прозою. Бо у цьому «виривку» заради рим пожертвувано і доладністю вислову, і сенсом оригіналу (оте «щодня» – очевидна дописка заради рими, Байрон не плавав щодня через Геллеспонт).




На прощання роздивимося ще одне перло многоцінне. Перекладачка в післямові сама наголошує на іронічності й двозначності Байрона. Але іронічність – це ж далеко не вульгарність. От у Байрона в першій пісні «Дон Жуана» читаємо:
CXXVIII
Man’s a strange animal, and makes strange use
Of his own nature, and the various arts,
And likes particularly to produce
Some new experiment to show his parts;
This is the age of oddities let loose,
Where different talents find their different marts;
You’d best begin with truth, and when you’ve lost your
Labour, there’s a sure market for imposture.

Тетяна Гнідич переклала ж рядки дуже близько: «Конечно, человек – престранный зверь, И странное находит примененье Своим чудесным склонностям. Теперь У всех экспериментом увлеченье Мы все стучимся в запертую дверь. Таланты процветают, без сомненья. Сперва поманят истиной, а там Исподтишка и ложь, подсунут вам». Адже man – це людина чи чоловік. Але точно не самець! Бо самець – це male чи he-. А animal – тварина, а не ссавець, який все ж таки mammal. В українському перекладі ж читаємо, Господи прости:
Самці – ссавці предивні, знав аби ти,
В них уподобання несталі вкрай.
Як починає щось у них свербіти,
Враз іграшку новеньку подавай.
І віку цю оскомину не збити.
Де попит є, там крам лиш обирай.
Але не пнись найкращого чекати,
Бо ринок спить і бачить – ошукати.

У Байрона злегка непристойний каламбур. Взагалі-то йдеться про сучасну йому людину, яка пнеться себе скрізь показати. Але це все оповито легким еротичним флером, що й створює іронічний ефект. Слово «parts» означало як «таланти», так і «геніталії» (як скорочення від personal parts). Але ж Байрон так нічого й не показує, а лише натякає. Гнідич іде консервативним шляхом, все цнотливо прикриваючи. І Бог з нею. Бо український переклад показує, що буває, коли автора примушують бути ексгібіціоністом. Від сатири на сучасні несталі смаки суспільства залишається ганьблення… проміскуїтету.



Наведений вище огляд зовсім не претендує на будь-яку оцінку великого перекладацького доробку В.Богуславської, у якому, безперечно, таки є справжні знахідки, але тільки вказує на курйозні ситуації, які виникають, коли всі редактори вимирають, як динозаври.


 

Oleksandr Kupriyanchuk  Identity Verified
Ukraine
Local time: 21:31
Russian to English
+ ...
Ссавці проти динозаврів або «в Герої із забрьох» Jul 19, 2010

Автор рецензії (як і набагато раніше Іван Андрусяк, якого автор чомусь не згадує) та дописувач цього треда з деяким навіть захопленням пишуть про явище безредакторства. «Колись важко було уявити солідну перекладну книгу, тим паче поетичну, без редактора а то й кількох, то всі вище згадані видані в авторській редакції. Себто, вважаймо, без редакції, бо без погляду чужого ока. Редактори, які знають англійську, видно, вимерли, як динозаври, і залишили Байрона сам на сам із суворими реаліями українського поетичного перекладу. Так що перед нами однозначно цікаве явище, незалежно від знаку (+? –?), який ми йому не маємо охоти надавати.»

Але явище безредакторства, по-перше, далеко не нове. По-друге, тут навпроти перекладів ставляться не просто численні мінуси (– – згідно з позначеннями автора), але й, подекуди, великі жирні хрести.

Отож, нібито настають часи, «коли всі редактори вимирають, як динозаври.» До речі, такі часи не так настають, як повертаються. Більшість із наших неперевершених перекладачів видавали свої переклади без редакторів. Щоправда, останніх в часи Куліша фактично й не було. Але й іншого Куліша і Франка щось не дуже видко, далебі…

А зараз (як і в 1937-38 рр.) ситуацію, «коли всі редактори вимирають, як динозаври», створюють а) видавництва, що друкують таке неподобство, і -- дивлячись у корінь проблеми -- б) загальне становище в гуманітарній сфері.

Щоб назвати героїв поіменно, в одному випадку є конкретне (без)відповідальне видавництво «Дух і літера», яке й допустило це неподобство (ні «літери», ні «духу»), а в іншому квазітаємничому випадку «без видавництва» неподобство допустили ті видавництва, які не взялися це редагувати і видавати.

«Редактори, які знають англійську, видно, вимерли, як динозаври.» Автор подекуди так захоплюється тим, що пише, що в нього самого виходять перли не менші, ніж ті, що він сам описує. А редактори не так «вимерли», як перейшли до іншої царини: хто редагує угоди й корпоративні папери, хто покерні уроки, а хтось і за кордон «тягу дав»…

У великому історичному змаганні ссавців з динозаврами таки перемогли ссавці, але перед цим динозаврів занапастили природні катаклізми.

Редактори-динозаври зараз перебувають у схожій ситуації, тільки катаклізми в них інші, хоча не менш суворі («чорна доба»).

Конкретно це виявляється, наприклад, у неухильному скороченні обсягу праці і ситуації, коли видавці або не платять редакторам, бо не бачать в них жодної необхідності («дєйствітєльно, а зачєм?»), або не бажають витрачатися через обмежені бюджети (будучи позбавленими пільг й державної підтримки, а часто і елементарної тями).

А коли Байрон переплив Дарданелли, це був тоді, на сучасні гроші, світовий рекорд, а переплисти ближчі ширші протоки, як-от Ла-Манш з Па-де-Кале, нікому й на думку не спадало. Коли Пушкін милується, як його Онєгін щоранку «Певцу Гюльнары подражая, / Сей Геллеспонт переплывал»«бегущей под горой реке»), він думає саме про кульгавого англійського рекордсмена, якого він тут згадує як автора поеми «Корсар» з героїнею Гюльнарою. Так що сам Байрон був hero, хоч і не плавав до своєї Hero щоночі. А тут, в перекладі… «в Герої із забрьох»!icon_eek.gif. Дідусь Котляревський, сам рекордсмен бурлеску й травестії, луснув би зо сміху (навряд чи від заздрощів).

Але перекладачка (інколи й інтерпретатор) цілком заслуговує на добре слово хоча б за те, що наполегливо йде своїм шляхом і не калькує переклади російською й іншими мовами. Хоча й не завжди, на жаль, розуміє завжди глибокий контекст і не може перекласти з французької та God damn з past perfecticon_rolleyes.gif.

Так що цілком щиро зичу їй знайти дуже ерудованого і дуже злого (тобто дуже хорошого) редактора і таки пройти вищеозначений шлях «в Герої із забрьох».

Але без редакторів -- не варто ризикувати. Бо ще вийде "сам собі сама" або "сама собі сам" і “стати на честь Венери”. ("Добре, що бодай не “наступити” - жартував ще 2004 року Іван Андрусяк, який ще тоді ставив точнісінько такі самі діагнози деяким перекладам Валерії Богуславської).

Усім – Успіхів!icon_smile.gif

[Edited at 2010-07-19 18:53 GMT]


 

Jarema  Identity Verified
Ukraine
Local time: 21:31
Member (2003)
German to Russian
+ ...

Moderator of this forum
TOPIC STARTER
Ви занадто добрі Jul 19, 2010

Alexander Kupriyanchuk wrote:


Але перекладачка (інколи й інтерпретатор) цілком заслуговує на добре слово хоча б за те, що наполегливо йде своїм шляхом і не калькує переклади російською й іншими мовами. Хоча й не завжди, на жаль, розуміє завжди глибокий контекст і не може перекласти з французької та God damn з past perfecticon_rolleyes.gif.



Таке видавати не можна. Це - ганьба, яку не можуть переважити жодні знахідки. В ідеалі видавництво мало б просити вибачення у своїх читачів за такі переклади.


 

Oleksandr Kupriyanchuk  Identity Verified
Ukraine
Local time: 21:31
Russian to English
+ ...
Якраз навпаки, я занадто злий Jul 19, 2010

Бо не тільки писав про видання цих книг як про "неподобства", але й обурено показував пальцями на тих, хто ці неподобства допускав. А потім навіть прямо і відверто радив перекладачці "ДУЖЕ ЗЛОГО (тобто дуже хорошого) редактора" і щиро бажав "таки пройти вищеозначений шлях «в Герої із забрьох»". Але, як казав сам Штірліцоісаєв, Вам запам'яталась остання фраза. Вона чомусь і перекреслила все вищенаписане.

А "занадто добрі" -- це насправді пп. Іван Андрусяк у публікаціях ще 2004 року та Назарій Назаров (який його не згадує, хоча не читати не міг), якого Ви так розлого цитуєте вище.

Перший "віддає належне" "пані Богуславській" за те, що "вона дійсно зробила колосальну справу, і зробила її (це відчувається) з величезною любов’ю до поезії Байрона" і навіть каже, що "далеко ще не все втрачено: ці переклади залюбки можна (і треба) “шліфувати”, аби вони справді засяяли відбитком світла ориґіналу", а другий "не претендує на будь-яку оцінку великого перекладацького доробку В.Богуславської, у якому, безперечно, таки є справжні знахідки."

До речі, якщо книгу видання 2004 року "Дж. Г. Байрон. Твори. Переклад з англійської Валерії Богуславської" друкувало "Дух і літера", то книги її ж перекладів видання 2006 і 2007 років -- вже "без видавництва".
Чому аж так, м'яко кажучи, нетрадиційно -- гадаю, зрозуміло...


 

Jarema  Identity Verified
Ukraine
Local time: 21:31
Member (2003)
German to Russian
+ ...

Moderator of this forum
TOPIC STARTER
Дивно Jul 20, 2010

Alexander Kupriyanchuk wrote:

Бо не тільки писав про видання цих книг як про "неподобства", але й обурено показував пальцями на тих, хто ці неподобства допускав. А потім навіть прямо і відверто радив перекладачці "ДУЖЕ ЗЛОГО (тобто дуже хорошого) редактора" і щиро бажав "таки пройти вищеозначений шлях «в Герої із забрьох»". Але, як казав сам Штірліцоісаєв, Вам запам'яталась остання фраза. Вона чомусь і перекреслила все вищенаписане.


А може то Вам хотілося, щоб запам'яталась остання фраза?icon_wink.gif Я уважно прочитав увесь Ваш допис і дійшов висновку, що Вам захотілося додати трошки позитиву. А який там може бути позитив, якщо людина не розуміє, що вона перекладає. Або перекладає на рівні перших словникових значень. Нє, ну звісно, на Прозі і в житті ми ще й не такі перли бачили. Але обговорюваний допис на Літакценті стосується конкретної теми. І немає жодних підстав для того, щоб хвалити пані перекладачку. Хіба що показати свою гречність. Справа важлива, але чи доречна в цьому випадку?


 

Oleksandr Kupriyanchuk  Identity Verified
Ukraine
Local time: 21:31
Russian to English
+ ...
Згоден з Вами Jul 20, 2010

Jarema wrote:
І немає жодних підстав для того, щоб хвалити пані перекладачку. Хіба що показати свою гречність. Справа важлива, але чи доречна в цьому випадку?


Попри необхідність дещиці позитиву, у професійному товаристві хвалити таких спеців підстав немає.


 

Oleksandr Kupriyanchuk  Identity Verified
Ukraine
Local time: 21:31
Russian to English
+ ...
Є і ПЕРЕКЛАДИ Байронової поезії українською: Sep 10, 2010

Можна й порівняти чи то пак зіставити...

Українською твори Байрона перекладали:

І. Франко, Леся Українка, П. Грабовський, П. Куліш, М. Костомаров та В. Самійленко;

у "новітній" і "найновіший" час – Олекса Веретенченко, Тодось Осьмачка, Д. Загул, Є. Тимченко, Ю. Корецький.

Українські переклади:

Чайльд-Гарольдова мандрівка. Львів, 1905;
Каїн. Київ, 1925;
Мазепа. Xарків―Київ, 1929;
Манфред. Xарків―Київ, 1931;
Трагедії. Київ, 1939;
Дон-Жуан. Пісня перша. "Всесвіт", 1974, №4;
Лірика. Київ, 1982;
Шільйонський в'язень. "Ранок", 1982, № 8;
Каїн. "Всесвіт", 1984, № 3;
Дон Жуан. Київ, 1985;

Наприклад, Байронова поема "Мазепа" українською.

Д. Загул до цього перекладу додав таке «Слово від перекладача»: «Дати докладний, майже дослівний переклад поеми — може бути тільки мрією, що за умов українського мовного матеріалу її ніколи не вдасться здійснити. Переважно односкладові та двохскладові англійські слова не мають в українській лексиці відповідних коротких термінів, і тому з цілої низки слів оригінального віршового рядка доводиться перекладачеві вибирати лише деякі. На цій вівісекції англійський поет втрачає в українському перекладі (хоч трохи й менше, ніж у російському та польському) дуже багато із своєї вимовності, образності й емоційності. Українська мова не терпить довгих періодів, якими рясніють рядки Байронової поеми. Через те українському перекладачеві не зостається нічого іншого, як розтинати байронівський період на декілька цілком самостійних речень, а це доводить до дроблення думки оригіналу.

Чотирьохстоповий ямбічний Байронів рядок, що став за зразок для найкращих світових поетів з часів романтики, що натхнув таких велетнів слов’янського художнього слова, як Пушкін, Лєрмонтов, Шевченко й інших, не може звучати в українському перекладі так мелодійно, як в оригіналі. Цьому на перешкоді довжина слів, умови наголосу й ще недостатня виробленість українського ямбу. Не всюди щастить перекладачеві й з цезурою, з римою та з правильним енжамбема. Щодо рими, то вона в українському перекладі не може бути всюди чоловічою, як у Байрона, бо й вухо наше не сприймає таких рубаних рядків з сильною кінцівкою (клавзулою): крім того, доводиться вживати дієслівних рим або рим, створених із форм тієї самої граматичної категорії. А в той час англійські рими майже всі — корінні.

Нарешті, українському перекладачеві дуже важко вбгати образну думку оригіналу в таку саму кількість віршових рядків. Правда, перекладач може коротко переповісти цю думку такою ж кількістю рядків, але це вже був би не переклад, а сухий переказ, позбавлений усіх елементів художності. А коли давати такий схематизований „переспів“, убгавши живу думку в лещата схеми чотирьохстопового рядка й таким чином знекровивши образ до трупа, то чи не краще було б дати просто прозовий докладний переклад поеми? Але ж тоді не буде мелодії, звукової й ритмічної гри, що з оповідання творить поему…

Виходячи з цих міркувань, я вирішив дати все-таки віршовий переклад Байронової поеми, не дотримуючи строго всіх законів віршового перекладу, тобто я даю вільний переклад, але ж якомога наближений до оригіналу.

Текст англійської поеми має менше рядків, ніж оцей мій переклад. З численних епітетів залишаю найголовніші, а шість відсотків їх залишаю без перекладу.

Чоловічі рими розводжу жіночими, хоч роблю це не послідовно. Не чотиристопові рядки, що в поемі трапляються до 20 разів (1 рядок п’ятистоповий і решта тристопові), даю як звичайні чотиристопові ямбічні рядки. Розуміється, я не всюди додержую цезури й енжамбема, де вони є в оригінальному тексті, а так само не скрізь пощастило мені передати т. зв. звукову інструментовку оригіналу. „Вільностей“, виходить, чимало, але все-таки мені здається, що з усіх відомих мені російських і польських перекладів мій вільний переклад найвірніший. Щодо цього він стоїть нижче від німецьких перекладів, де спорідненість мови й однакові умови віршування дозволяють докладніше передати всі особливості оригінального тексту. Мушу признатися наприкінці, що над жодним іншим перекладом не мав я стільки труднощів, як над цим, хоч і сам я знаю, що досягнення мої тут далеко не блискучі».





[Edited at 2010-09-10 19:06 GMT]


 

Oleg Delendyk
Ukraine
Local time: 21:31
English to Russian
+ ...
Незрозуміло Sep 10, 2010

Alexander Kupriyanchuk wrote:
Не всюди щастить перекладачеві й з цензурою, з римою та з правильним енжамбема.


[Edited at 2010-09-10 18:00 GMT]


З цезурою? Енжамбема -- енжамбеман?

[Редактировалось 2010-09-10 18:11 GMT]


 

Oleksandr Kupriyanchuk  Identity Verified
Ukraine
Local time: 21:31
Russian to English
+ ...
Цезура. Енжамбема(н)=перенесення Sep 10, 2010

Oleg Delendyk wrote:

Незрозуміло

Alexander Kupriyanchuk wrote:
Не всюди щастить перекладачеві й з цензурою, з римою та з правильним енжамбема.


[Edited at 2010-09-10 18:00 GMT]


З цезурою? Енжамбема -- енжамбеман?

[Редактировалось 2010-09-10 18:11 GMT]


Ви праві. Дякую. Цезура.

Огріх перекочував із джерела, якому, вочевидь, бракувало "цензури"icon_razz.gif в особі путнього редактора.

Цезура не цензура. Це, звісно, ритмічно-інтонаційна пауза в середині віршового рядка (як правило, ділить його на дві частини).

Енжамбема(н) (франц. enjambement). Перенесення фрази або частини слова з віршового рядка у наступний рядок через неспівпадання ритмічної паузи із смисловою.
Рядок при цьому, звичайно, втрачає свою викінченість, повну інтонаційну довершеність, але вірш в цілому "зберігає своє обличчя" (кількість стоп у рядках, віршовий розмір...), згідно з невблаганними законами віршування.

А чим Вам не подобається оте "енжамбема"? Он в іншому місці читаємо: "Розуміється, я не всюди додержую ЦЕЗУРИ й ЕНЖАМБЕМА..." (виділення моє).




[Edited at 2010-09-11 08:24 GMT]


 

Oleksandr Kupriyanchuk  Identity Verified
Ukraine
Local time: 21:31
Russian to English
+ ...
Ще (контр)приклад Sep 10, 2010

Переклад Володимира Самійленка

Мій дух, як ніч. О, грай скоріш:
Я ще вчуваю арфи глас.
Нехай воркує жалібніш
І тішить слух в останій час.
Як ще надія в серці спить,
Її розбудить любий спів.
Як є сльоза - вона збіжить,
Поки мій мозок не згорів.
Але суворо й смутно грай,
Додай жалю в свій перший звук.
Молю тебе, заплакать дай.
Бо розпадеться серце з мук.
Воно в собі терпить давно,
Вже в йому вщерть тяжких образ;
Як не поможе спів, воно
Від мук страшних порветься враз.


 

Oleg Delendyk
Ukraine
Local time: 21:31
English to Russian
+ ...
Відповідь Sep 11, 2010

Alexander Kupriyanchuk wrote:

А чим Вам не подобається оте "енжамбема"? Он в іншому місці читаємо: "Розуміється, я не всюди додержую ЦЕЗУРИ й ЕНЖАМБЕМА..." (виділення моє).


[Edited at 2010-09-10 19:02 GMT]


В Гуглі знайшов у словниках ЕНЖАМБЕМАН, а не енжамбему.


 

Oleksandr Kupriyanchuk  Identity Verified
Ukraine
Local time: 21:31
Russian to English
+ ...
Так не відмінюється ж Sep 11, 2010

Oleg Delendyk wrote:

Alexander Kupriyanchuk wrote:

А чим Вам не подобається оте "енжамбема"? Он в іншому місці читаємо: "Розуміється, я не всюди додержую ЦЕЗУРИ й ЕНЖАМБЕМА..." (виділення моє).


[Edited at 2010-09-10 19:02 GMT]


В Гуглі знайшов у словниках ЕНЖАМБЕМАН, а не енжамбему.



Не знайдете ні "енжамбему", ні "енжамбеми".

І не поділитеся "енжамбемою".

Оте панське слово "енжамбема" НЕ відмінюється, а-ля "глясе", "журі", "фойє", "АНТРАША", "анґажема" тощо-тощо...

Раніше саме так, на -а, полюбляли писати французькі слова на -ent (ще й і вимовляти часто В НІС!). Ще й зараз таке можна прочитати/почути, зокрема, часто у розмові з інтелектуалами української діаспори, в передачах "Гол. Америки" і особливо "Канадського міжнар. радіо".

Наприклад, ось "відповідний анґажема" в українській газеті 1932 року, у колонці про "Успіхи українського співака д-ра В. Тисяка в Відні".

[Edited at 2010-09-11 08:20 GMT]


 

Oleg Delendyk
Ukraine
Local time: 21:31
English to Russian
+ ...
В укр. мові Sep 11, 2010

Alexander Kupriyanchuk wrote:

Оте панське слово "енжамбема" НЕ відмінюється, а-ля "глясе", "журі", "фойє", "АНТРАША", "анґажема" тощо-тощо...



відмінюються пальто, авто тощо. То чому не можна відмінювати "енжамбема"?


 

Oleksandr Kupriyanchuk  Identity Verified
Ukraine
Local time: 21:31
Russian to English
+ ...
parce que... в укр. мові Sep 11, 2010

Oleg Delendyk wrote:

Alexander Kupriyanchuk wrote:

Оте панське слово "енжамбема" НЕ відмінюється, а-ля "глясе", "журі", "фойє", "АНТРАША", "анґажема" тощо-тощо...



відмінюються пальто, авто тощо. То чому не можна відмінювати "енжамбема"?


"-а" (що відтворює -ent) є тут невід'ємною частиною слова (у фр. слові -- функціональним суфіксом), бо ж відтинання того "-а" або його зміна на відмінкові закінчення на кшталт "-у" (вище), "-и", "-і" або "-ою" стовідсотово веде до нерозуміння через порушення фонетичного зв'язку з НЕ таким вже й відомим спеціальним словом enjambement. До того ж Ви почали відмінювати це слово у жіночому роді, "знайшов ... не енжамбему" (як зазвичай відмінюються українські іменники, що закінчуються на -а), а в літературі його скрізь вживають як іменник саме чоловічого роду!
Більше того, форма множини "енжамбема" також буде "енжамбема". Тобто все як, наприклад, як у слів типу "антраша" тощо.

З огляду на все це не впевнений, чи хтось би второпав без контексту, що Ваше слівце "енжамбему" -- це нібито родовий відмінок слова "енжамбема(н)". Воно таким не є. Звісно, що Вас так просто не зрозуміють.

Натомість, "енжамбеман" відмінюється. Щось на зразок "Використання прийому енжамбеману, зокрема coutre-rejet" звучить українською природньо.
Власне, як і "дивертисменту", "система ангажементу/анґажементу" тощо...


[Edited at 2010-09-11 09:23 GMT]


 

Oleg Delendyk
Ukraine
Local time: 21:31
English to Russian
+ ...
Merci pour éclaircissement! Sep 11, 2010

Втім, я хотів дещо утрирувати ситуацію з ЕНЖАМБЕМАНОМ і енжамбема у розмовний спосіб.icon_smile.gif

 


To report site rules violations or get help, contact a site moderator:


You can also contact site staff by submitting a support request »

Про сучасні переклади Байрона українською

Advanced search







Anycount & Translation Office 3000
Translation Office 3000

Translation Office 3000 is an advanced accounting tool for freelance translators and small agencies. TO3000 easily and seamlessly integrates with the business life of professional freelance translators.

More info »
PerfectIt consistency checker
Faster Checking, Greater Accuracy

PerfectIt helps deliver error-free documents. It improves consistency, ensures quality and helps to enforce style guides. It’s a powerful tool for pro users, and comes with the assurance of a 30-day money back guarantee.

More info »



Forums
  • All of ProZ.com
  • Term search
  • Jobs
  • Forums
  • Multiple search