| Pages in topic: < [1 2 3 4 5 6 7 8] > | Про українську мову, перекладачів і географію за версією "КомПравди (Україна)" Thread poster: Jarema
|
|---|
| Ще у Літописі Самовидця | Jan 8, 2010 |
Vassyl Trylis wrote:
До речі про гніт. Гніт академічних ідіотів призвів до того, що наша мова втратила дуже важливий фонетичний знак - пом'якшувальне ї після д, т, з, с, л, ц, н. Зате встромили силою оте мертворожденне ґ з національним оселедцем на лобі - і воно створює безліч тупих ситуацій: якщо дириґент, то чому не ґенерал?
[Редактировалось 2010-01-08 21:02 GMT]
замість ґ фігурує кг: "кгрунт". А Ви кажете "мертворожденне".
Щодо пом'якшувального ї після д, т, з, с, л, ц, н поясніть, будь ласка.
| | | |
Vassyl Trylis wrote:
Тут чистісінька метафора - саме примусити підскочити, і не так від болю, як від несподіванки, хоча й від болю теж. Точно той самий ефект, що й від хворостини.
Метафора, про яку ви кажете -- вона ось:
А стьоб, про який ми тут говоримо, зовсім не має ефекту "як від хворостини". Об'єкт стьобу може й не зрозуміти, що з нього стібаються (іронізують, насміхаються, глузують -- саме так). Та й частка "-ся" у значенні "хльоснути когось словом" була б зовсім недоречною.
Vassyl Trylis wrote:
Очевидно, проте, що з російської "стьоб" прийти не міг: там просто немає варіантів із приголосною "б"
Чому ж нема -- є:
Правда, мест. -- тому я й кажу, що корені можуть бути в такій говірці, що й не розбереш, російська вона чи українська. А далі, зачепившись у якомусь сленгу -- вже за правилами російської мови маємо чергування е-ё, ну а вже потім, при засвоєнні українською мовою, е переходить в і, а ё переходить в ьо. Якось так я собі це уявляю.
Але то все спекуляції, мало того, що безплідні, та ще й оффтопні.
| | | | | Правильна відповідь - очевидна: | Jan 8, 2010 |
Vassyl Trylis wrote:
якщо дириґент, то чому не ґенерал?
Не ґенерал, тому що не дириґент.
Але ж буква не винна. Розруха - не в букві...
| | | | | Ох, коли б тільки й біди... | Jan 10, 2010 |
Oleg Delendyk wrote:
замість ґ фігурує кг: "кгрунт". А Ви кажете "мертворожденне".
Щодо пом'якшувального ї після д, т, з, с, л, ц, н поясніть, будь ласка.
Отже було залишити те "кг", а не плодити зайву літеру. Звуків ґ в укр. мові дуже мало, ото й обійшлись би простим буквосполученням. (Он куди поширеніше "дз" чомусь не отримало своєї літери - хіба це розумно?) А тепер маємо чистий клопіт із тим ґ: ніхто й ніколи не складе врозумливого правила, де ставити (казати) ґ, а де г. Візьміть найпослідовнішу публікацію, яка претендує на правильне застосування ґ і г - і знайдете там непослідовності, бо давність, та й сам факт запозичень - діло дуже темне. Безладне й бездумне тикання ґ куди попало приведе до простого наслідку - поступового заміщення унікального, дужого й ніжного, як подих, українського "ге" (Ганю, голубонько моя...) інтернаціональним гусячим ґерґанням.
Щодо ї. Загляньте в репринтне видання Грушевського та інші друки тих часів: там побачите ї після названих приголосних. Але не скрізь! Тоді кожний, навіть неписьменний Українець у своїй вимові автоматично диференціював на - ня, не - нє, но - ньо, ну - ню, ні - нї. Я не знаю, якому академічному ідіотові спало на думку викинути з правопису останнє пом'якшення (за допомогою ї), але руїну в нашій фонетиці він зробив тяжку. Приклад: мене в школі ще вчили, що в виразах "червоний ніс" і "ніс воду" слово "ніс" вимовляється по-різному. Але вже тоді на письмі різниці не було! Наслідок такий, що сьогодні різниці вже немає й у вимові. Це зовсім не дрібниця! Це люте руйнування прекрасної давньої милозвучної фонетики. Я до болю гостро відчуваю це в сучасному українському співі.
Усе це підпадає під одну статтю (розстрільну): спримітивлення, "опущення", деградація мови...
| | |
|
|
|
| Стьобати чи стібати? Стьоб чи стёб? | Jan 10, 2010 |
п. Романе,
Коли вже Ви вдалися до великого СУМу, то подивіться там і "стібати". На моє приємне здивування, там бездоганно чітко ці корені розведені як такі, що не мають між собою нічого спільного! Це по-перше.
По-друге, що таке словник Даля? Це грандіозна робота, зведе�... See more п. Романе,
Коли вже Ви вдалися до великого СУМу, то подивіться там і "стібати". На моє приємне здивування, там бездоганно чітко ці корені розведені як такі, що не мають між собою нічого спільного! Це по-перше.
По-друге, що таке словник Даля? Це грандіозна робота, зведення безлічі варіантів народного мовлення, справжня стихія... переважно "южнороссийских" областей. (Спробував би він скласти такий словник без "южной России") Зрозуміло, що там зафіксовано все, що на той час творилося в південних діалектах рос. мови. Воно, до речі, й зараз твориться.
Отже, враховуючи, що російське "стебать" - "местное" (неважко здогадатися, з якої місцевості), маємо налицьо все той же ефект: під тиском панівної мови відбувається мішанина схожих (хоча насправді різних) слів, а далі ця мішанина перекидається й у панівну мову. Нічим іншим Ви російське "стебать" не поясните.
Тому я залишаюсь при своєму: стьоб - це ніяким чином не стёб, а законний син-неологізм українського "стьобання". І глузливо-глумливого відтінку в ньому немає (хоча й не виключається в контексті).
А ще, на завершення, про ґ. Щось я не пам'ятаю, щоб цей правопис був десь кимсь затверджений. Може підкажете? Бо легко сперечатися про генерала й диригента, коли немає на що посилатись. А коли є, то суперечки мали би бути виключені. Але тут діло таке, що вони все одно будуть. Отака ціна цієї мертворожденної літери. ▲ Collapse
| | | |
Vassyl Trylis wrote:
А ще, на завершення, про ґ. Щось я не пам'ятаю, щоб цей правопис був десь кимсь затверджений. Може підкажете?
?? Я користуюся виданням 1993 р. З того часу нічого нового не приймали. Ніяких дириґентів там, звичайно, нема.
Бо легко сперечатися про генерала й диригента, коли немає на що посилатись.
???? slovnyk.net, "Словники України" 3.2, Lingvo, etc., etc. Це я перелічив тільки те, що просто перед очима.
Чи я щось не розумію?
| | | | | І знову про географію українською | Jan 10, 2010 |
США завдала авіаудару по Пакистану. Є жертви
Ytpo.ua
10 січня, 10:45
www.utro.ua
Що це за скорочення таке? Мабуть, Сполучено-Штатівська Америка
[Редактировалось 2010-01-10 14:31 GMT]
| | | | | Деяки зауваження | Jan 10, 2010 |
Vassyl Trylis wrote:
Гніт академічних ідіотів призвів до того, що наша мова втратила дуже важливий фонетичний знак - пом'якшувальне ї після д, т, з, с, л, ц, н. Зате встромили силою оте мертворожденне ґ з національним оселедцем на лобі - і воно створює безліч тупих ситуацій: якщо дириґент, то чому не ґенерал?
[Редактировалось 2010-01-08 21:02 GMT]
1. Хто "встромив" літеру ґ:
"Особливе написання ґ вперше застосовується у Пересопницькому Євангелії (1556-1561). А в 1619 році її вводить до алфавіту Мелетій Смотрицький у своїй «Граматиці» (1616), запозичивши курсивний різновид грецької гамми (γ), яку в західноєвропейській та польській традиціях вимовляли як проривний звук. Вона використовувалась і у «Лексиконі» Памво Беринди (1627) — ґвалтъ, ґезъ, ґузы, педаґоґъ, румиґаю. Широке використання цієї літери простежується за численними рукописними документами й друками XVII—XVIII ст.
Тривалий час ця літера мала лише курсивну форму, потім оформився її сучасний варіант. В українській писемності на позначення проривного задньоязикового звука літера ґ вживалася з перервами: у XVIII — поч. XX ст. (до 1905 року) у підросійській Україні не вживалася, тому що була відсутня в гражданській азбуці, введеній в Росії 1708 р".
http://uk.wikipedia.org/wiki/Ґ_(літера)
2. Про "мертворожденне"
У Інтегрованій лексикографічній системі "Словники України", версія 1.03, НАН України, Український мовно-інформаційний фонд такого слова немає. Є "мертвонароджене".
| | |
|
|
|
| Які саме видання? | Jan 10, 2010 |
Vassyl Trylis wrote:
Щодо ї. Загляньте в репринтне видання Грушевського та інші друки тих часів...
Приклад: мене в школі ще вчили, що в виразах "червоний ніс" і "ніс воду" слово "ніс" вимовляється по-різному. Але вже тоді на письмі різниці не було! Наслідок такий, що сьогодні різниці вже немає й у вимові. Це зовсім не дрібниця! Це люте руйнування прекрасної давньої милозвучної фонетики. Я до болю гостро відчуваю це в сучасному українському співі.
Чи не можна конкретніше?
На жаль, мене такого в школі не не вчили, бо після третього класу я виїхав поза терени України. Де про це можна прочитати?
| | | | | Російською так само | Jan 10, 2010 |
Ludwig Chekhovtsov wrote: США завдала авіаудару по Пакистану. Є жертви Ytpo.ua 10 січня, 10:45 www.utro.ua Що це за скорочення таке? Мабуть, Сполучено-Штатівська Америка [Редактировалось 2010-01-10 14:31 GMT]
10:45 США нанесла авиаудар по Пакистану. Есть жертвы
| | | | | ...то й мудрість би була СВОЯ. | Jan 10, 2010 |
Oleg Delendyk wrote: Vassyl Trylis wrote:
Щодо ї. Загляньте в репринтне видання Грушевського та інші друки тих часів...
Приклад: мене в школі ще вчили, що в виразах "червоний ніс" і "ніс воду" слово "ніс" вимовляється по-різному. Але вже тоді на письмі різниці не було! Наслідок такий, що сьогодні різниці вже немає й у вимові. Це зовсім не дрібниця! Це люте руйнування прекрасної давньої милозвучної фонетики. Я до болю гостро відчуваю це в сучасному українському співі.
Чи не можна конкретніше? На жаль, мене такого в школі не не вчили, бо після третього класу я виїхав поза терени України. Де про це можна прочитати?
Ніде не можна, щоб не розпалювати національну ворожнечу:). Хоча - Грушевський є в мережі, наприклад litopys.org.ua/hrushrus/iur.htm . Там легко навчитися правильно вимовляти українські слова з літерою і або ї після приголосних. Правило просте: де стоїть ї - вимовляти приголосну треба м'яко, де і - твердо. Сучасні Українці вважають це дрібницею й вимовляють скрізь однаково. Головне, аби ковбаса була дешева й 95-й квартал справно показували...
Якщо звернути увагу на це правило, то невдовзі стане зрозумілою й його граматична логіка. Залишу Вам самому відкривати цю красу.
Але це тільки один "маленький" приклад руйнування великого храму Української мови. А ще є ненаголошене "е", а ще є нічим не захищені "що", "чого", ... перетворені на щьо, чього, ... А ще є бездарно калькована фразеологія, а ще є телячий страх перед "русизмами", котрі справді йдуть ще від Київської Руси, а ще...
| | | | |
|
|
|
| Чи був Грушевський знавцем української мови й вимови? | Jan 10, 2010 |
Vassyl Trylis wrote:
Грушевський є в мережі, наприклад litopys.org.ua/hrushrus/iur.htm . Там легко навчитися правильно вимовляти українські слова з літерою і або ї після приголосних. Правило просте: де стоїть ї - вимовляти приголосну треба м'яко, де і - твердо.
Адже він виріс на Кавказі, української мови його у російський гімназії й в університеті не вчили. Чи можна вважати за взірець його мову?
Приклад:
"Богато додано нового против попереднїх, а й деякі давнїйші сторінки заново написані для сього видання.
Збільшеннє формату також покрило в значній мірі її розширеннє, так що число сторін зросло досить незначно в порівшнню з збільшеннєм змісту.
Друк тягнув ся довго, і тим поясняєть ся деяка нерівномірність в використованню новійшої лїтератури".
| | | | | мудрість, кажу, би була своя. | Jan 10, 2010 |
Oleg Delendyk wrote:
2. Про "мертворожденне"
У Інтегрованій лексикографічній системі "Словники України", версія 1.03, НАН України, Український мовно-інформаційний фонд такого слова немає. Є "мертвонароджене".
От-от. Я й не сумнівався, що вони все причешуть. Цікаво, а чи є там "І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм..." ? Крім Олеся Бузини, ще ніхто не сумнівався, що Т. Шевченко в Українській мові щось тямив. А якщо є "ненарожденні", то чим гірше "мертворожденне"?
Словники - діло велике, але навіть у французів (чиї словники та граматика найкраще впорядковані) трапляються словникові колізії. А спроба втиснути Українську стихію в академічні норми поки що просто смішна. Я не за те, щоб нехтувати правилами. Я за те, щоб їх розуміти, в тому числі й коли вони не дуже розумні.
| | | | | Дякую за корисне посилання | Jan 10, 2010 |
Може, ще порадите, де здобути версію 3.2?
| | | | | Pages in topic: < [1 2 3 4 5 6 7 8] > | To report site rules violations or get help, contact a site moderator: You can also contact site staff by submitting a support request » Про українську мову, перекладачів і географію за версією "КомПравди (Україна)" | Trados Business Manager Lite | Create customer quotes and invoices from within Trados Studio
Trados Business Manager Lite helps to simplify and speed up some of the daily tasks, such as invoicing and reporting, associated with running your freelance translation business.
More info » |
| | Trados Studio 2022 Freelance | The leading translation software used by over 270,000 translators.
Designed with your feedback in mind, Trados Studio 2022 delivers an unrivalled, powerful desktop
and cloud solution, empowering you to work in the most efficient and cost-effective way.
More info » |
|
| | | | X Sign in to your ProZ.com account... | | | | | |
Принаймні, я не пам'ятаю. Хоча в живій мові чув цю різницю, причому і на Заході, і на Сході.
Login to reply/comment 
Translation news in Ukraine
