This site uses cookies.
Some of these cookies are essential to the operation of the site,
while others help to improve your experience by providing insights into how the site is being used.
For more information, please see the ProZ.com privacy policy.
Freelance translator and/or interpreter, Verified site user
Data security
This person has a SecurePRO™ card. Because this person is not a ProZ.com Plus subscriber, to view his or her SecurePRO™ card you must be a ProZ.com Business member or Plus subscriber.
Affiliations
This person is not affiliated with any business or Blue Board record at ProZ.com.
English to Ukrainian: agribusiness in Ukraine General field: Other Detailed field: Agriculture
Source text - English THE vast collective farms that fed the Soviet Union are now a patchwork of tiny gardens, fields and vacant lots. But, combined, they could help to feed the world: Russia, Kazakhstan and Ukraine have substantial amounts of fertile yet untilled land.
If someone could just stitch the land back together and create modern farms, agronomists say, the vast spaces north and east of the Black Sea could generate an extra 115m metric tons of wheat a year — 20% of the world’s present production.
...
Such efforts could give a much-needed boost to global food supplies. For decades, agribusiness companies relied on new seed and fertiliser varieties to push yields higher. But as technology gains have slowed, the search for additional arable land has intensified. That has created an opening for entrepreneurs with visions of recollectivising the land in former communist countries and reviving production.
The approach is also being tried in China, where much of the farmland is divided into small plots controlled by village collectives. A handful of farmers are trying to form larger and more efficient farms by cobbling together pieces of land rented from absent neighbours.
(John Miller for The Sunday Times, 18 May 2008)
Translation - Ukrainian Величезні колективні ферми, які колись годували Радянський Союз, перетворилися на латки з невеликих садів, полів і необроблених наділів. Але разом вони могли б допомогти нагодувати світ: Росія, Казахстан та Україна мають значні площі родючої, неораної землі.
Агрономи кажуть, що якби хтось "позшивав" цю землю і створив сучасні ферми, величезні простори на північ та на схід від Чорного моря могли б давати 115 мільйонів кубометрів зерна на рік – 20% від нинішнього світового виробництва.
...
Такі зусилля могли б значно збільшити світові запаси харчової продукції. Протягом десятиліть сільськогосподарські підприємства збільшують виробництво зернових культур за допомогою нового насіння та добрив. Але розробка нових технологій сповільнилася, і через це посилився пошук додаткової землі для обробітку. Це створило можливість для підприємців, які задумали наново колективізувати землі в колишніх комуністичних країнах та відновити виробництво.
Цей підхід також використовують у Китаї, де багато сільськогосподарських площ поділено на невеликі угіддя, які підпорядковуються сільським колективам. Деякі фермери намагаються створити більші і ефективніші ферми, латаючи докупи ділянки землі, які винаймають у від’їжджих сусідів.
Ukrainian to English: They're asking if we have culture! General field: Social Sciences Detailed field: Journalism
Source text - Ukrainian Неймовірна кількість сьогоднішніх українських проблем, пов'язаних із невизначеністю, ще й дотепер, нашого місця на міжнародній арені спричинена, на моє щонайглибше переконання, одним вельми сумним фактом – тим, що сучасна Україна не є культурною державою.
Українська держава за 15 років так і не зрозуміла, для чого державі культура, і з якої такої примхи навіть небагаті країни "вивертають кишені", щоб інвестувати в культурну політику. І нащо воно їм здалося, питається?
А тимчасом, відповідь лежить на поверхні. Головним "брендом" кожної країни є не її політичний устрій, не обличчя її правителів, і навіть, як це не парадоксально може прозвучати, не її економічне благополуччя й процвітання.
Ба навіть, не побоюся сказати, не її спортивні досягнення - хоч вони й дуже добрий інструмент для забезпечення уболівальницьких симпатій.
Брендом кожної країни - тим, який впливає на зарубіжну аудиторію найбільш безпосереднім та інтимним чином, на найбільш особистому, підсвідомому рівні, - є національна культура.
Брендом Польщі в світі був і залишається Шопен, брендом Фінляндії - Сібеліус, брендом Швеції - Пеппі Довга Панчоха і Карлсон, що живе на даху. Приклади взято навмання, такі "культурні паспорти", байдуже, більші чи менші, має кожна "доросла" країна.
(Оксана Забужко для "Української правди", 23 березня, 2007 року)
Translation - English My deepest conviction is that numerous Ukrainian problems, connected with the indeterminate status we have in the international arena, are caused by one very sad fact: contemporary Ukraine has no cultural policy.
Fifteen years of independence haven't been enough for the Ukrainian state to grasp why a state needs a culture, and what sort of whim compels even the poorer countries to 'turn out their pockets' only to invest in cultural policy. Why on earth would they do it?
However, the answer lies on the surface. The 'trademark' of any country is not its political order, nor the faces of its leaders, nor even, however paradoxical this may sound, its economic prosperity and well-being.
I will dare to say that even its sports achievements ain't it, even though they are an excellent tool to win fans' dedication.
The trademark of any country that has the most direct and intimate influence on the foreign audience, touching them on the most personal and subconscious level, is its national culture.
Chopin has always been and still remains the trademark of Poland in the world, Finland has Sibelius, Sweden has Pippi Longstocking and Carlson That Lives on the Roof. These examples are taken at random, since every "mature" country, no matter how big or small, has its "cultural passports."
(Oksana Zabuzhko for "Ukrainska Pravda", March 23, 2007)
Educated as a translator and an interpreter with English and Ukrainian as my working languages, I have consolidated my knowledge and experience over the years. In 2002-2004 I interpreted at a number of conferences, lecture series and business meetings, covering such topics as European history, theater, health (for an NGO helping people who live with HIV), trade, agriculture, politics.
Since then I have also translated in the fiels of water and waste water industry, renewable energy (hydropower) and tourism.
I have also solid experience in translating official and legal documents from and into English.
In 2009 I completed an internship at TITELBILD Subtitling & Translation GmbH in Berlin, and in the following years worked as a film translator for several subtitling companies. In addition, I have solid experience in audiovisual transcription.
Throughout my career I have translated essays and articles in social sciences and cultural studies for Ukrainian publications.
Having lived and studied in Germany from 2004 to 2014 and passed level C2 examination (Großes Deutsches Sprachdiplom), I also translate from German into Ukrainian.
Expertise